Учора у Вінниці презентували Археологічний атлас території Вінницької міської ОТГ. Це документ, у якому систематизовано інформацію про археологічну культурну спадщину на території міста. У атласі зібрана розгорнута база археологічних пам’яток Вінниці. Під час проведення досліджень для створення атласу археологи здійснили ряд відкриттів. Про це повідомили на сайті Вінницької міської ради.

«Атлас створювався для того, щоб збалансувати містобудівну діяльність та археологічну частину культурної спадщини міста. На сьогодні атлас – це містобудівна документація. Ми працюємо над тим, щоб ввести його в процедуру містобудівної діяльності», – сказав на презентації головний архітектор міста Євгеній Совінський.

Над створенням атласу працював колектив Вінницького обласного краєзнавчого музею, фахівці консультувались з департаментом архітектури та містобудування і КП «Центр історії Вінниці».

«Для створення археологічного атласу ми проводили розвідкові археологічні роботи з шурфування. Тобто це не була повномаштабна робота, адже вона зайняла б дуже тривалий час. Спочатку ми вивчили всі бібліографічні та архівні дані про існування об’єктів археологічної спадщини на території Вінницької територіальної громади. Вони мали різний рівень точності і достовірності. Після цього ми побували на цих місцях і перевірили їх з точки зору перспективи пошуку нових невідомих археологічних об’єктів. Якщо знаходили певні рештки на поверхні, закладали шурфи, тобто, проводили невеликі розкопки, щоб уточнити інформацію», – каже завідуюча сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею, керівник археологічної експедиції, яка працювала над створенням археологічного атласу, Ольга Грабовська.

Найбільше відкриттів археологи зробили під час дослідження території П’ятничанського лісу. «Там було виявлено три раніше невідомих археологічних об’єкти. Це великий курганний могильник, поселення орієнтовно XVI-XVII століття та найцікавіша пам’ятка – це двошарове поселення періоду пізнього палеоліту та скіфського часу другої половини першого тисячоліття нашої ери, – каже Ольга Грабовська. – Хоча дослідження були розвідкові, нам пощастило натрапити на господарську яму скіфського часу та пізньопаліотичну майстерню, що взагалі можна вважати рідкістю. Я вважаю, що цей об’єкт є перспективним з точки зору його дослідження».

Презентацію атласу можна переглянути за ЦИМ посиланням.