«Втома» від зборів у соцмережах

Я б описав тенденції коливань зборів коштів від піка продуктивності до занепаду у вигляді хвиль. Ми бачили розквіт і спостерігали, як зі швидкістю світла закривалися збори на початку вторгнення. Цьому є логічне пояснення — усі панікували та були готові чи не останні гроші віддати «Повернись живим» і «Фонду Притули», бо вірили, що перемога швидко прийде. Це був перший пік.

Ближче до літа 2022-го люди стали менше донатити, бо втомилися та, певно, не бачили швидких змін. До речі, волонтерський рух тоді теж став слабшати, адже волонтери почали потроху вигорати. Виявилося, що довго працювати 24/7 не виходить. Як кажуть, волонтерство — це марафон, а не спринт.

Уже восени всі потроху відновилися та змогли стабілізувати свій дохід. Тоді ми всі дружно скидалися на байрактари та супутник Притулі, памʼятаєте? Кількість донатів знов зросла, але пік початку вторгнення важко перестрибнути.

Згодом я багато чув від знайомих і колег із громадського сектору, що вони «втомилися» бачити збори. Здебільшого через те, що не відчували швидкого впливу від цього. Ось цей момент — ми «втомилися» від зборів. Проте зупинятись і не допомагати — точно не вихід, адже нам треба, аби захисники мали зброю, техніку й усі необхідну амуніцію.

Другий подих — креатив

Якщо ви були в Києві взимку 2022–2023 року, то точно бачили плакати із закликом «Зроби тепло» від «Київ Волонтерський», особливо на Рейтарській і в районі Золотих воріт. І це, до речі, окрема тема — як у «хіпстерських» районах завдяки яскравим постерам можна дізнатися буквально про все, що відбувається в місті. Комунікаційники ініціатив та організацій тоді почали шукати нові способи зацікавити людей донатити завдяки креативам.

Благодійні літературники, квартирники, лекції, аукціони, фотосесії, майстер-класи, арттерапії, екскурсії, квести, покази фільмів, ярмарки, вечори імпровізації й не тільки — це все креативні формати, які придумали волонтери та благодійники, аби збирати донати. Організатори зрозуміли, що людям треба інтерактив, аби давати гроші на допомогу. І це доволі складне питання. Чому слова «донатьте, бо допомога потрібна» втратили сенс і перетворились на парадигму «ми вам інтерактив, а ви, будь ласка, киньте донат (за можливості)»?

Довіра аудиторії важлива

З часом поодиноким волонтерам і навіть організаціям стало важко закривати мільйонні збори. У 2023-му ми стали свідками народження нового формату зборів — командних. «Тиловики Азову» одними з перших запустили такий збір.

Схема проста — збирається команда людей, яка відкриває монобанки на невеликі суми від 1000 грн і серед своїх знайомих потроху збирає гроші. А в результаті має закритий великий збір. Я думаю, що такий формат — саме про довіру аудиторії, а не про креатив. Адже довіра до друга, за яким стежиш у соцмережах, більша, ніж до організації, — звідси й мотивація донатити.

«Тиловики» комунікують дуже добре, вони зробили яскраві віжуали, які точно запамʼятаються, всюди по місту розвішують плакати зі своїми фото та QR-кодами на банку. Використовують навіть наліпки. Наприклад, я їх бачив на стовпі біля Михайлівського собору та в туалеті кавʼярні.

 

Я також долучився до двох командних зборів. Можу впевнено сказати, коли за тиждень збираєш 10000 грн серед друзів — це дає натхнення.

 

 

Про соціально відповідальний бізнес

Для мене взірцем і натхненням серед бізнесу є київські кавʼярні. Точніше, кавʼярні зі спільнотами прогресивних людей. До прикладу, заклади «Каштан» і «Липа» разом із фондом «Інтернаціональний легіон допомоги» зараз роблять командний збір на 700000 грн «Кейсевак», на екіпажі на пікапах, які евакуйовують поранених. Окрім створення багатьох монобанок вони розклеїли наліпки про збір у своїх кафе та з кожного гарячого напою 5 грн спрямовують туди. А ще після оплати за їжу в телефоні зʼявляється банер з інформацією про збір — це глибокий маркетинг.