Попри труднощі, пов’язані з наслідками широкомасштабного вторгнення рф, зокрема з обставинами воєнного стану, Кабінету Міністрів України вдалося зберегти наявний рівень пенсійного забезпечення. Водночас прогалини в законодавстві та гострі соціально-економічні проблеми обтяжують бюджет Пенсійного фонду України (ПФУ) і знижують ефективність витрачання його коштів. Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності на тему «Стійкість Пенсійного фонду України в умовах воєнного стану», затвердженому 22 жовтня. Відповідальна за аудит – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Проведення такого заходу контролю є актуальним, зважаючи на суттєву залежність України від зовнішньої фінансової підтримки та значну кількість отримувачів пенсійних виплат, для більшості яких пенсія є єдиним засобом виживання.   

У межах аудиту Рахункова палата оцінила ефективність та результативність заходів, спрямованих на забезпечення спроможності ПФУ виплачувати пенсії в умовах воєнного стану, зокрема йдеться про ефективність механізму відшкодування видатків на виплати пенсій за Проєктом «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (Проєкт РЕАСЕ). Період аудиту: 2022 – І квартал 2024 року (з окремих питань більш тривалий період часу).

Використання коштів міжнародних донорів

За висновком аудиторів, в умовах воєнного стану Уряд оперативно впровадив необхідні для забезпечення стійкості ПФУ заходи: пенсії були виплачені своєчасно в установлених розмірах та особам, які мають на них право. Окрім цього, результати аудиту дали змогу отримати впевненість у тому, що кошти міжнародних донорів використано відповідно до мети й умов угод про позики та гранти, а також забезпечено належний контроль за їх використанням. Аудиторами також підтверджено правильність складання щомісячних звітів ПФУ, що подаються Мінфіном до МБРР.

Отже, завдяки залученню позик і грантів за Проєктом РЕАСЕ (основний донор якого Уряд США) вдалося забезпечити стабільність виплат пенсій.  Отримані за Проєктом 12,7 млрд дол. дали змогу відшкодувати майже половину видатків на виплату всіх пенсій за 2022 та 2023 роки. Завдяки цьому на покриття дефіциту бюджету ПФУ із державного бюджету України у 2022 році спрямовано ще 29,9 млрд грн, а у 2023 році – 26,5 млрд гривень.

Однак Рахунковою палатою були виявлені і певні недоліки в управлінні коштами та процесами реалізації Проєкту РЕАСЕ в ПФУ і Мінфіні. Зокрема, до звітів на відшкодування за Проєктом РЕАСЕ були необґрунтовано включені видатки на виплату окремих видів пенсій одержувачам, які мали відношення до військової служби (становили лише 0,1 % сум, поданих до відшкодування, питома вага – несуттєва). Окрім цього, через помилковий механізм розрахунку показників результативності Проєкту, фактичні показники результативності за 2022 рік були незначною мірою викривлені, а механізм звітування ПФУ та Казначейства перед Мінфіном за Проєктом був недосконалим, оскільки показники звітів були неспівставними. 

Виклики ПФУ, пов’язані з війною та соціально-демографічною кризою

Демографічні зміни та соціальні виклики у період воєнного стану негативно вплинули на стійкість ПФУ.

Станом на 2024 рік в Україні налічується більше 10 млн пенсіонерів ­– це близько третини населення. При цьому упродовж 2021-2023 років і І кварталу 2024 року тенденція до скорочення чисельності застрахованих осіб була досить стрімкою. Якщо на початку 2021 року навантаження на 1000 застрахованих осіб становило 868 пенсіонерів, то на початку 2024 року – уже 945 осіб. Всі демографічні показники свідчать про те, що в перспективі частка населення похилого віку постійно зростатиме одночасно зі зменшенням рівня зайнятого населення.

 

Значним викликом було й те, що за період, охоплений аудитом, борги підприємств, установ, організацій перед ПФУ зросли до 50,3 млрд грн. При цьому зменшилася чисельність найманих працівників, а прогнозні показники зростання фонду оплати праці – не досягнені. Невирішеною залишалася і проблема заборгованості ПФУ в частині виконання рішень суду, джерел для погашення якої немає взагалі. Таким чином,  на 1 липня 2024 року обсяг заборгованості становив 73 млрд грн, це – 10 % обсягу бюджету ПФУ на 2024 рік.

Проблеми з пріоритетністю дій та ідентифікацією пенсіонерів  

Аудитори встановили, що плани пріоритетних дій Уряду та роботи Мінсоцполітики у частині пенсійного забезпечення не враховували особливостей воєнного стану, а Кабмін істотно порушував терміни затвердження бюджету ПФУ, що негативно впливало на ефективність функціонування та управління його коштами.

Урядом хоча і вживалися заходи із забезпечення ефективності витрачання коштів бюджету ПФУ, але окремі з них були неповними. До прикладу, у липні 2023 року було відновлено обов’язкову фізичну ідентифікацію для внутрішньо переміщених осіб, які були переміщені до початку  повномасштабного вторгнення рф. У підсумку понад 300 тис. осіб не пройшли ідентифікації та, відповідно, не отримали нарахувань (близько 1,6 млрд  грн щомісяця).

Загалом питання ідентифікації для інших категорій ВПО та осіб, що проживали на окупованих територіях, так і не було унормовано. Аудитори Рахункової палати виявили понад 800 тис. пенсіонерів, які отримували пенсії на тимчасово окупованих рф територіях і на територіях активних бойових дій більш ніж 2,5 роки без фізичної ідентифікації. На виплату пенсій цим громадянам було витрачено 7,7 % всіх річних видатків на виплату пенсій у 2024 році.

Інша суттєва проблема – прогалини та колізії в законодавстві, що регулює пенсійне забезпечення осіб з інвалідністю, військових пенсіонерів та пенсіонерів, які проживають в зонах радіоактивного забруднення/гірській місцевості. Так, щонайменше 4 млрд грн на рік витрачено на виплату пенсій особам з інвалідністю, яким було відстрочено проходження повторного огляду МСЕК під час воєнного стану.

Непоодинокими є факти масової реєстрації пенсіонерів за однією адресою (від 6 до 30 осіб) в зонах радіоактивного забруднення/гірській місцевості, що передбачає отримання підвищених виплат. Неперегляд переліку таких територій упродовж майже 30 років зумовлює додаткові видатки ПФУ на виплату доплат/підвищень до пенсій, а також створює умови для подання значної кількості судових позовів пенсіонерів для отримання таких виплат. На виплату підвищених за рішеннями судів у 2022–2023 роках пенсій держава витратила близько 66,5 млрд грн.

Рекомендації Рахункової палати

«За результатами аудиту Рахункова палата, зокрема, рекомендує здійснити економію видатків бюджету через удосконалення нормативно-правових актів з питань пенсійного забезпечення окремих категорій громадян та підвищення результативності механізмів ідентифікації пенсіонерів й верифікації пенсійних виплат», – зазначила під час засідання Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Під час засідання між членами Рахункової палати та представниками об’єктів контролю: Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів та народним депутатом, головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою відбулася дискусія з ключових проблемних питань, виявлених аудитом: перерахунок пенсійних виплат військовим пенсіонерам та пенсіонерам силових структур, необхідність перегляду територій, які належать до гірської місцевості та зони радіоактивного забруднення. Присутні погодилися, що вирішення цих питань є нагальним, оскільки вони впливають на фінансову стійкість держави та є складовою відновлення соціальної справедливості, зокрема,  у пенсійній сфері.

Слід зауважити, що окремі окреслені  Рахунковою палатою під час аудиту проблеми Урядом уже вирішуються. Зокрема, при підготовці проєкту Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з метою підвищення прозорості звітності передбачено складання з 2025 року паспорта бюджетної програми у сфері пенсійного забезпечення, а  15 жовтня 2024 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік».

Матеріали аудиту будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Міністерству соціальної політики України, Пенсійному фонду України для інформування та відповідного реагування, а також опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.

Джерело: Рахункова палата