Українська влада, ймовірно, вирішила “взятися” за секонд-хенд. Планують перекрити сірі схеми, якими користуються постачальники вживаних речей.

До того ж, усіх змусять платити податки і митні збори, тому це призведе до значного подорожчання таких товарів або до повного припинення постачання.

Про це, що влада хоче “взятися” за секонд-хенд, натякнув голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у Telegram.

Врегулювання в сфері поставок вживаних речей

Покупці вживаних товарів навіть не підозрюють, що своїми діями ненавмисно сприяють недобросовісним практикам. Фактично, сфера секонд-хенду стає ідеальним полем для ухилення від сплати податків та відвертого грабунку держави.

Гетманцев назвав способи зловживань, до яких вдаються постачальники і продавці секонд-хенду.

Одна зі схем — фіктивні договори, в яких занижується вартість імпортованого товару.

“Так, ТОВ “Е-А” завезло в квітні сумки за ціною, що в 11,3 раза менша за митну вартість, а одяг — в 4,2 раза менше. Зайве уточнювати, що податкове навантаження компанії становить 0%”, — зазначив нардеп.

Після цього ці товари продаються на внутрішньому ринку за готівкові кошти. Очевидно, що з операцій продажу не сплачується податок на додану вартість (ПДВ), що надає імпортерам значно вигідніші умови порівняно з тими, хто діє в рамках “чистих” схем.

Ще одна поширена схема, якою користуються продавці секонд-хенду, — це маніпуляції з фіктивними компаніями для неправомірного завищення вартості ввезеного товару. Вони купують товар від “сірих” імпортерів за заниженими цінами, а потім продаж вже відбувається фіктивним компаніям за завищеними. Таким чином вони користуються цією різницею в цінах для отримання відшкодування податку на додану вартість з бюджету, на яке насправді не мають права.

Третя схема — завезення брендових речей під виглядом секонд-хенду. Використання цих методів дозволяє імпортерам уникнути сплати мита та інших податків. Пізніше ці товари продаються в Україні дорожче, але за нижчими цінами, ніж у тих продавців, які діють чесно. Це створює нелегальну конкуренцію, яка завдає шкоду легальному бізнесу.

Крім того, через напівлегальний ввіз вживаних товарів існує ризик потрапити на небезпечний товар, який може навіть загрожувати здоров’ю.