«Вінницязеленбуд» створює інклюзивні робочі місця
Завдяки участі в грантовій програмі від Державної служби зайнятості, підприємство отримало допомогу задля облаштування робочих місць для працівників з інвалідністю.
«Обладнання для поливу, косарки, садові ножиці й інше забезпечують якісний догляд за клумбами, зеленим зонами скверів та парків Вінницької громади, обрізку та формування дерев і кущів, обробки рослин від шкідників. Це полегшує працю наших колег. В нас великий, працьовитий і дружний колектив. Працює також на підприємстві багато людей, які мають інвалідність. Ми дбаємо про те, щоб наші колеги, які мають проблеми зі здоров’ям були соціалізовані, тож робимо все можливе, аби зберегти колектив підприємств у повному його складі. Ми підтримуємо тих, хто хоче реалізувати себе і свій потенціал», – розповідає директорка підприємства Тетяна Прибиш.
Одна з таких працівниць – Надія Підвисоцька. Жінка 40 років не змінює роботу – дбає про озеленення Вінниці. На об’єкти виїжджає з повним комплектом необхідного обладнанням і технікою.
Садовими ножицям пані Надія вирівнює форму кущів самшиту та підрізає хризантему, що вже перецвіла та поливає клумби у бездощів’я.
«Моя робота – це моє життя. Люблю її за красу. Висадити, прополоти, полити, підстригти, викосити, обірвати пересохлі квіти. Найбільше я люблю наші троянди на квітниках, вони гарно цвітуть і дуже запашні. Увесь процес – це наче терапія для душі, особливо сьогодні, коли навколо стільки негативу через війну. Він відволікає від поганих думок. А ще на нашому підприємстві я відчуваю стабільність, спілкування з колегами, і те, що ми приносимо користь для міста для людей, а ще майже постійно в теплий сезон – на свіжому повітрі. Також мене роблять щасливою відгуки людей – подяки за свою працю і коли бачу, як вони милуються квітами», – розповідає Надія Підвисоцька.
Причепуривши квітник, береться за газонокосарку та стриже травичку вздовж скверу вздовж вулиці Замостянської.
«Восени ми викопуємо квіти, перевозимо в теплиці й там вже доглядаємо за ними. Обрізаємо троянди на зиму. Це, до речі найщемливіший момент, коли вже холодно, а на кущах ще є маленькі запашні бутони. А ще коли бачу, що квіточка трішки прив’яла, кажу до неї, чого ж ти? Водички захотіла? Все живе любить любов і турботу, от і рослини теж», – розповідає Надія Підвисоцька.
Пані Надія зізнається, найбільше в роботі надихає та заряджає, коли люди, бачачи мне з колежанками у наших зелених халатах за роботою, підходять і дякують за те, що дбаємо про місто.