З початку 2024 року Клінічний центр інфекційних хвороб, один зі спеціалізованих закладів Вінниччини, був позбавлений пакета послуг Національної служби здоров’я України (НСЗУ), який передбачав надання допомоги у надзвичайних ситуаціях. Це призвело до того, що лікарняний бюджет залишився без 12,5 мільйонів гривень на рік. Внаслідок цього державні кошти більше не забезпечують не лише вчасну виплату заробітної плати персоналу, але й можливість розвитку центру як некомерційного підприємства.

Про це пише видання «NaПарижі».

Пристрасті не згасають?

У квітні 2021 року, у зв’язку з епідемією коронавірусу, було створено Клінічний центр інфекційних хвороб на базі СНІД-центру, що розташований у передмісті Вінниці. Ця реорганізація відповідала потребам області у потужній інфекційній лікарні. Спочатку обидві гілки влади – обласна державна адміністрація та обласна рада – докладали зусиль для підтримки новоствореного центру. Однак з часом ситуація змінилась.

У вересні 2023 року, за закінченням терміну контракту, Вінницька обласна рада, як власник, звільнила керівника Ігоря Матковського. Цей крок спричинив “напругу” між гілками влади у громадській області. Голова обласної ради Вячеслав Соколовий та його заступник Ігор Івасюк висловлювали свої аргументи, а начальник обласної державної адміністрації Сергій Борзов і народна депутатка Ірина Борзова – свої. У результаті на кінець року на посаду керівника лікарні був призначений підполковник медичної служби Ігор Шинькович.

Здавалося, що напруга стосовно цієї ситуації зменшилась, особливо після того, як Ігоря Анатольовича у лютому 2024 року призначили директором Державного управління «Вінницький обласний центр контролю і профілактики хвороб МОЗ України». Однак, виявилося, що таке судження було передчасним.

Профільний департамент створив комісію для перевірки закладу

Загострення проблем у закладі стало відчутним з початком 2024 року. Після отримання звернень від колективу на початку квітня лікарню відвідала директорка департаменту охорони здоров’я Вінницької ОВА Ольга Задорожна.

«Проблем багато! Мені не байдужа доля закладу. Ми створили Центр під час пандемії COVID-19. Він був фінансово спроможний й став навіть надкластерною лікарнею. На рахунку колективу – сотні, а то й тисячі врятованих життів…  

Почула колектив. Молоді, ініціативні лікарі та медсестри готові працювати, розвиватися й рухатися далі. Діалогу із керівництвом немає. Створили комісію департаменту. Фахівці перевірять роботу закладу, з’ясуємо чому виникають проблеми з фінансуванням. Додам, що заклад фінансується з НСЗУ й має працювати з пацієнтами, аби ті приходили на обстеження чи на лікування», – зазначила вона у дописі від 3 квітня.

Ольга Задорожна також підкреслила, що «пацієнт має знати, які послуги може отримати по Програмі медичних гарантій в закладі».

«Надзвичайний» пакет

Як пояснив редакції нинішній очільник лікарні Ігор Шинькович, заклад сподівався на отримання пакету НСЗУ щодо надання послуг під час надзвичайних ситуацій.

«Це є єдиний пакет, який в НСЗУ надають за поданням профільного департаменту. У 2022-му і 2023 роках Клінічний центр інфекційних хвороб його отримував. Спочатку у департаменті обіцяли, що він зберігатиметься. Аби по максимуму відповідати вимогам на отримання цього пакету ми навіть знайшли та додатково взяли на роботу вузького фахівця. А потім дізнались, що департамент подав інші заклади», – пояснив І.Шинькович.

З власних джерел редакції стало відомо, що у «надзвичайних ситуаціях» допомогу жителям області надаватимуть тепер обласний протитуберкульозний диспансер і дитяча інфекційна лікарня. Не отримали пакет також у Вінницькій міськлікарні №1, де є два інфекційні відділення та хірургічний блок.

За словами Ігоря Шиньковича, нібито «ковідну» та будь-яка інфекційну тематику тепер вважають другорядною небезпекою. На перший план на вищих щаблях ставлять радіаційну. Через цьогорічну відсутність пакету, як зауважив керівник, клінічний центр інфекційних хвороб змушений буде переглядати розмір зарплати працівникам. 

Зміна пріоритетів чи «медичні війни»?

Так, звісно, з 2022-го кажуть, що існує вірогідність застосування ворогом тактичної ядерної зброї чи завдання удару по АЕС, що призведене до відповідних трагічних наслідків. Але тоді виникає декілька запитань. Перше – чому рік тому не звертали увагу на радіаційну небезпеку? Друге – а обрані лікарні мають відповідний інструментарій для надання допомоги у випадку такої трагедії?

Зазначимо, на весь регіон є лише опіковий центр Вінницької ОКЛ ім. Пирогова, де мають досвід у лікуванні опіків. Проте на рівні МОЗ раніше неодноразово заявлялось, що «коронавірус не зник» і через війну збільшуються ризики будь-яких інфекційних хвороб.

До того ж Вінниччина розташована на відстані понад 150 км від найближчих атомних реакторів, а от спалахи інфекційного характеру трапляються регулярно. Ба більше, у разі виникнення проблем з очисткою води, вони можуть приймати загрозливі розміри.

Тож у чому проблема – зміні пріоритетів чи «медичних війнах»?..

Сьогодні, 15 квітня, на засіданні постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, соціального захисту та зайнятості населення депутати мають заслухали представників профільного департаменту, результати їх перевірки лікарні. Можливо, спільно буде знайдено варіант рішення проблеми з фінансуванням, яка виникла.