Від Академії НГУ до Покровського напрямку: історія кохання офіцерів вінницької бригади

Лейтенантка з позивним Анчутка та лейтенант із позивним Табак познайомились під час навчання на першому курсі в Академії Національної гвардії України. З тих пір – вони завжди разом. Вперше вони тимчасово розлучились лише після початку повномасштабної війни. Обоє після навчання свідомо обрали службу в 14 бригаді оперативного призначення «Червона Калина».
У 14-й бригаді Національної гвардії України розповіли історію кохання Анчутки і Табака – офіцерів бригади «Червона Калина».
«Я для себе одразу вирішив, що буду служити тільки в бойовій бригаді. Анчутка сказала, що піде разом зі мною. Сподівався, що можливо зможу вмовити її обрати тилову службу, але вона не стала мене слухати», – розповідає Табак.
Офіцер розповідає, що хоч і намагається не розповідати коханій багато про бойові дії та небезпечні ситуації, але це не завжди вдається.
«Все одно, ми разом, можна сказати живемо на війні, тож говоримо про неї постійно», – каже Табак.
Лейтенантка з позивним Анчутка розповіла, як коханий допомагає їй у різних ситуація та на полі бою.
«Коханий мені дуже допомагає тим, що він всі мої житлові умови під час бойових дій, мені знаходить мій коханий. Бо він завжди намагається, щоб я жила найкраще, щоб в мене було де помитися, щоб в мене було тепло. А щодо труднощів…Ну я не знаю, можливо я просто звикла, але я не помічаю труднощів. Мабуть, їх просто немає. У мене дуже гарний колектив, в моєму підрозділі. Мене підтримують. І я така, сильна характером. І вони всі це знають. І я не бачу саме гендерних труднощів… Такого немає», – каже військова.
Анчутка також розповіла, що коли коханий виконує бойові завдання, і дуже сильно обстрілювалося ворогами, то дівчина після кожного прильоту дуже сильно очікувала на його повідомлення:
«Це була найсильніша надія в моєму житті ( повідомлення – ред.). Я готова була пішки туди йти щоб подивитися, що з ним все добре».
Нацгвардієць Такак каже: «Був один прильот, де ми були… Відразу набрав її і сказав: «у мене все добре, все добре»
«Так. Він так кричав в трубку тоді. Я злякалася більше від його крику аніж від прильоту», – жартує дівчина.
Пара сподівається, що після завершення війни, вони зможуть зіграти справжнє велике весілля. Разом Анчутка й Табак мріють про майбутні щасливі дні.
«Я з 2020 року в формі й мені хочеться одного дня вдягнути сукню. Тому ми чекаємо, поки буде можливість зіграти гарне весілля в гарній сукні», – розповідає Анчутка.
Офіцери підтримують одне одного на фронті, обіймають однакові посади – працюють безпосередньо із людьми. Переживають за свій особовий склад, піклуються щоб бійці мали нормальні умови. Вони впевнені, що попри обставини, все одно були б разом, бо мають схожі характери.
«Мінус на мінус завжди дає плюс», – жартує Анчутка.
Фото та відео зі сторінки бригади «Червона Калина»