Стратегію розвитку фінансової грамотності затвердили в Україні до 2030 року: що вона передбачає
Національну стратегію розвитку фінансової грамотності затвердили в Україні до 2030 року, пише Мінцифри.
Стратегію розробили, щоби підвищити фінансову обізнаність українців. Раніше фокус був на дітях і молоді, а тепер додаткову увагу приділятимуть підприємцям, дорослим, ветеранам, переселенцям і літнім людям, пояснюють у міністерстві.
Для затвердження консультувалися з близько 116 організаціями, серед яких освітні заклади, місцеве самоврядування, громадські організації, фінансові експерти, банки та небанківські установи.
Водночас Мінцифри у межах стратегії працюватиме над серією навчальних тренінгів для підприємців з фінансово-економічних тем й розроблятиме матеріали для перевірки рівня цифрової фінансової грамотності українців.
Ось ключові цілі стратегії
- Якісна базова фінансова освіта
Будуть проводити заходи для підвищення фінансової грамотності дошкільнят, школярів та студентів. Зокрема, створять навчальні ресурси й модернізують навчальні програми. Також впровадять новий обов’язковий курс «Підприємництво і фінансова грамотність» у всіх школах (з 2025 року – у 8 класах та з 2026 року – у 9 класах)
- Відповідальне фінансове життя
Підвищувати фінансову грамотність дорослих будуть через навчальні ресурси для розвитку фінансових навичок, управління фінансами в кризу та обізнаності про економіку й фінансові продукти
- Фінансово обізнані підприємці
Вперше в Україні запровадять «комплексний підхід» для підвищення фінансової обізнаності підприємців. Для цього створять «рамку фінансових компетентностей підприємців» й будуть проводити заходи для початківців та представників малого бізнесу про фінансові послуги
- Просунута цифрова фінансова грамотність
Створять навчальні матеріали про цифрові фінансові послуги, платіжну безпеку та захист від кіберзлочинності. Особливо увагу приділятимуть розвитку інтерактивних цифрових інструментів, кажуть у міністерстві
- Сприятлива екосистема для розвитку фінансової грамотності
Хочуть налагоджувати співпраці як усередині країни, так і з представниками міжнародних організацій та інших країн.