Народився Ігор Ткач 28 грудня 1988 року. Після закінчення 5-ї загальноосвітньої школи здобув освіту у Вінницькому національному аграрному університеті, після чого працював на кондитерській фабриці. Змінити звичний одяг на піксель Ігоря змусила повномасштабна війна. Торік він добровольцем долучився до війська. У званні молодшого лейтенанта воював у складі 108-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі», був заступником командира роти. За направленням також закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Загинув 10 липня під час бою поблизу міста Красногорівка Покровського району Донецької області.

«Чоловік завжди йшов вперед. Казав, що стоятиме пліч-о-пліч зі своїми побратимами й ніколи нікого не залишить без допомоги, – розповідає дружина полеглого воїна Аліса. – Командир Ігоря написав мені, що так він і чинив. Врятував на війні не одне життя… Узагалі був дуже відповідальним, серйозним, сміливим… Таким пам’ятаємо його й ми. А ще просто неймовірно добрим та люблячим».

Разом із дружиною Ігор ростив сина, у нього також залишилась мати.

Церемонія прощання з Ігорем Ткачем розпочнеться сьогодні о 9:00 за адресою: вул. Батозька, 12 (колонна зала №2). А об 11:00 панахиду за воїном відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.

Чин поховання відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!