Жив і бився на стороні світла – Дмитро Щербина

Дмитро Щербина із позивним «Айтішник» боронив нашу країну від ворога у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади на посаді командира відділення у підрозділі «Аластор». Добровільно став у стрій в грудні 2022 року. Отримав звання молодшого сержанта та як оператор БпЛА займався розвідувальною справою. Брав участь у боях на Харківщині та Донеччині. За значний особистий внесок в успішне виконання військових завдань отримав низку нагород, серед яких медаль «Хрест пошани». Загинув воїн цьогоріч 20 січня поблизу Покровська. Йому було 34 роки.

«Дмитро був справжнім патріотом, весь час переймався за Україну. Знав її історію досконало, та був упевнений, що наша сила у єдності та готовності на самопожертву заради свободи, – зазначає дружина полеглого Героя Юлія. – Захист Батьківщини – був його свідомим вибором».

У Дмитра залишилось трійко синів, найменшому з яких лише 2 місяці. А ще мати, сестра та племінниця.

Народився Дмитро Щербина 2 грудня 1990 року у Бердичеві. Після закінчення місцевої школи №12 здобув освіту у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського на природничо-географічному факультеті. Проте зрозумів, що має інше покликання, яке знайшов в IT-сфері. Опанувавши самотужки необхідними знаннями, став затребуваним фахівцем. Працював у провідних компаніях.

«Дмитро присвячував усього себе сім’ї та дітям, був найкращим татом та чоловіком. Мріяв про перемогу та подорожувати більше у гори та на морські узбережжя. Найулюбленішим місцем для Діми завжди залишалася Україна. Тут він найбільше цінував відпочинок у малолюдних місцях, де міг усамітнитися та відновити сили для майбутніх починань, – говорить дружина Небесного Воїна. – Сьогодні схиляють голови у скорботі й побратими Діми. Кажуть, що він навчав усіх не боятися. Який би морок і страх не дивилися впритул, жив і бився на стороні світла. “Ніс його з легкістю, заспокоював і жартував, підтримував і веселив, направляв, піклувався і віддавав себе всього”. Вірю, що пам’ять про нього вічно житиме в наших серцях».

Церемонія прощання з Дмитром Щербиною розпочнеться сьогодні о 10:00 за адресою: вул. Генерала Арабея, 2 (VIP-зала).

Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Змінив столярний реманент на зброю – Ростислав Майданюк

Ростислав Майданюк став у військовий стрій у червні 2022 року. Боронив Батьківщину у складі 70-го окремого стрілецького батальйону 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Був головним сержантом, командиром відділення протитанкового взводу. Загинув 23 січня 2023 року під час виконання бойового завдання біля міста Красногорівка Покровського району Донецької області. Життя воїна обірвалося у 56 років.

Народився Ростислав Майданюк 13 березня 1966 року в селі Жигалівка Калинівського району. Після школи закінчив у Вінниці професійне училище. Свій трудовий шлях пов’язав із столярною справою, за якою працював свого часу у тролейбусному депо, а згодом – на комунальному підприємстві «Вінницяміськтеплоенерго». Звідки і вирушив на війну. Удома на Захисника чекали дружина та 14-річна донечка.

«Ростислав мав золоті руки та серце. Був талановитим столяром, і гарним другом та колегою, – розповідає дружина Небесного Воїна Людмила. – Ніколи нікому не відмовляв. Брався за будь-яку роботу. У рідному селі перекрив церкву, лагодив дахи й тут у Вінниці. Дуже любив робити людям добро, і, переконана, вони сьогодні згадують його лише добрим словом».

Церемонія прощання з Ростиславом Майданюком відбудеться сьогодні о 12:00 – за адресою: вул. Академіка Заболотного, 9 та о 13:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Поховають Захисника о 14:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!