Олександр Стасюк став у військовий стрій цьогоріч. Долучився до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Був старшим солдатом роти радіоелектронної боротьби. Загинув 18 жовтня під час виконання бойового завдання на східному напрямку. Олександру було 32 роки.

Про це інформує Це Вінниця, друже, посилаючись на Вінницьку міську раду.

У війську всі знали Олександра за позивним «Рошен», адже він багато років пропрацював на кондитерській фабриці. Так само, на його честь, назвали й одну з точок на мапі бойових дій, розповідає дружина полеглого воїна Яна.

«Багато побратимів написали мені, що Олександр був для них як брат, “великий і веселий Рошенчик”. Щоб не сталося, він усе тримав у собі, а нас запевняв, що все буде добре, прорвемося…» – каже жінка.

Народився Олександр Стасюк 9 березня 1992 року у селищі Вороновиця. Там же пройшли його дитячі та шкільні роки. А далі здобув освіту у Фаховому коледжі економіки та права Вінницького кооперативного інституту за спеціальністю «Товарознавство у митній справі ТМ-33». Після служби в армії залишився працювати та проживати у Вінниці. Разом із дружиною виховував двійко дітей: 12-річну донечку та 6-літнього синочка.

«Олександр був дуже веселим, добрим та порядним. Для нас та друзів він нічого не жалкував. Був люблячим чоловіком та батьком, відданим сином та братом. Для усіх, його загибель – непоправна втрата», – говорить дружина Небесного Воїна.

Церемонія прощання з Олександром Стасюком розпочнеться сьогодні о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Поховають воїна о 13:00 на кладовищі у селищі Вороновиця.

Павло Чумак за покликом серця пішов захищати Батьківщину у січні 2023 року. Після навчання у Великобританії з позивним «Лютий» воював у складі 37-ї бригади морської піхоти, де був спеціалістом з радіоелектронної боротьби. На Донеччині брав участь у боях під Кураховим, на Херсонщині – поблизу села Кринки. Там боєць отримав важке поранення, уламок дивом не зачепив серце. Після лікування знову повернувся у стрій. Життя воїна обірвалося цьогоріч 8 липня біля села Ольгівка Бериславського району. Павлові навічно залишилося 21…

«Перше, що сказав син, коли вийшов з-під наркозу після поранення: “Твій син Орел. Ти виховала мене правильно”. Це підтвердив і його командир. Він розповів, що там під Кринками наш Павлик показав себе мужнім бійцем. Він вночі під обстрілом на човні евакуйовував поранених побратимів. Багатьом врятував життя, а сам опинився на волосині від смерті й це сталося саме у день його народження, – пригадує мати полеглого воїна Наталія. – Попри те, що бачив та пережив син рвався на передову і повернувся щойно дозволило здоров’я…»

Народився Павло Чумак 25 грудня 2002 року у Вінниці. Після навчання у 36 ліцеї вивчився на сантехніка у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5.

«Павлик любив життя, любив людей. Завжди усміхався та позитивно сприймав світ і нікому не давав сумувати, – каже матір. – Кожну нашу розмову з війни розпочинав однаково: “Мамуля, привіт. У мене все добре”. А далі розпитував як ми живемо, як справи у сестрички та усіх, кого знав».

Церемонія прощання із Павлом Чумаком розпочнеться о 12:00 відспівуванням у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. А о 13:00 попрощатися з воїном вінничани зможуть також за адресою: I-й пров. Вишневського, 16.

Поховають Захисника о 14:00 на кладовищі у мікрорайоні Пирогова.

Також нагадуємо, що сьогодні відбудеться також поховання Остроуса Юрія Васильовича. Прах воїна знайде вічний спочинок на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Чин поховання розпочнеться о 15:00.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!