Минулого тижня, 29 березня, відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності, де були підведені підсумки 2023 року та обговорені майбутні плани. Зустріч відбулась за участі першої леді України Олени Зеленської, яка очолює Раду, та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Учасниками заходу були представники Уряду, профільних міністерств та комітетів Верховної Ради, міжнародні партнери, а також представники обласних військових адміністрацій та територіальних громад, а також громадянського суспільства. Уряд міста Вінниці був представлений заступником міського голови Сергієм Матусяком.

Провідною темою цієї зустрічі стало впровадження безбар’єрності на рівні місцевих громад та прогрес в реалізації Стратегії безбар’єрності. Проєкт передбачає створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині у реалізації своїх прав. Йдеться про доступ людини до роботи, інформації, освіти, сфери послуг, можливість вільно пересуватися в просторі, соціалізуватися та залучатися в життя громади.

За словами першої леді України Олени Зеленської, успішність впровадження політики безбар’єрності потребує постійного діалогу на національному, регіональному та місцевому рівнях. Завдання Міністерств не лише формувати політику, але й координувати запровадження, взаємодіяти з територіальними громадами та бути готовими до зворотнього зв’язку. Тому дуже важливо, щоб міста, села і селища були залучені в державну політику безбар’єрності, розуміли її зміст та завдання, приймали відповідальність і брали участь у її запровадженні.

«Нагадаю, коли ми підбивали минулого разу підсумки року, то відзначили тривожну цифру: для 50 % нашого суспільства люди з інвалідністю залишаються невидимими. Про те, що бачать людей з інвалідністю у громадських місцях, каже лише чверть опитаних. А насправді їх лише офіційно – три мільйони. І ще близько 300 тисяч додалося за два роки ворожого вторгнення. Соціальна невидимість завжди має лише одну причину – брак можливостей. Відкривати, а не закривати. Робити видимими людей через їхні потреби. Не маємо часу на формальні рішення. Нас і так щодня намагаються знищити. Натомість ми повинні навчитися зберігати й цінувати кожного жителя країни. Лише це шлях до спільного самозбереження й виживання», — наголосила у виступі Олена Зеленська.

Досвідом впровадження безбар’єрності у Вінницькій міській територіальній громаді поділився і заступник міського голови Сергій Матусяк. Він розповів про створення Робочої групи з розвитку безбар’єрного простору міста, а також про адаптацію транспортної мережі та міського простору відповідно до принципів інклюзивності. Сергій Матусяк також додав, що Вінниця реалізує всі десять флагманських проєктів на виконання плану заходів до Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, розробленою за ініціативи першої леді Олени Зеленської.

«Упродовж року передбачається старт засідань місцевої Ради безбар’єрності та затвердження Програми розвитку безбар’єрності у громаді. Ми залучили багатьох експертів, які мають розуміння, що потрібно змінити та як підлаштувати простір під потреби людей в різних галузях – це стосується економічних, освітніх, цифрових, інформаційних питань та, звісно, соціалізації в громадському суспільстві. Наразі ми вже опрацювали досвід інших країн у створенні безбар’єрного простору і готові до подальшої роботи в цьому напрямку. Власне, Вінницька територіальна громада реалізує флагманські проєкти «Освіта для всіх» та «Робота без бар’єрів». Також у межах просвітницької кампанії «Україна без бар’єрів» проводяться зустрічі та лекторії за участі жителів громади”, – додав Сергій Матусяк.

Своїм досвідом також ділилися представники Опішнянської селищної територіальної громади, Рівненської та Славутицької міських територіальних громад.

Під час засідання перша леді України Олена Зеленська також презентувала Гайд безбар’єрних подій, де прописані практичні рішення щодо підготовки та проведення онлайн та офлайн-заходів, у тому числі — під час війни. Згідно з цими рекомендаціями публічні заходи мають відбуватися відповідно до принципів доступності та інклюзії. Організатори зобов’язані створювати рівні та зручні умови для залученості всіх учасників, незалежно від їхніх фізичних, когнітивних або сенсорних відмінностей.

«Організатори заходів – конференцій, виставок, будь-яких публічних зустрічей — орієнтовані на те, щоб бачити серед своїх учасників людей з досвідом війни. Але як це правильно організувати? Ми ніколи не знаємо, хто поруч з нами: що ця людина пережила і що бачила, у якому вона стані зараз. Але можемо заздалегідь створити рішення, які подарують усім гостям хороший досвід. Гайд безбар’єрних подій – саме про такі рішення. Про повагу до досвіду різних учасників. Він детально розбирає все – від комунікації до інтер’єру. Бо це теж важливо. Одне із визначень безбар’єрності – «це коли зручно всім без винятку». Думаю, це могло б бути заголовком для всієї цієї філософії на рівні держави й суспільства. Бо люди з досвідом війни – це зараз всі ми. Ось чому безбар’єрні події й узагалі – безбар’єрне життя – потрібне всім нам», – наголосила перша леді.

Уповноважена Президента України з безбар’єрності Тетяна Ломакіна зазначила, що саме від територіальних громад залежить, чи буде Україна дійсно безбар’єрною.

«Позитивно, що вже 334 територіальні громади запровадили власні плани заходів з безбар’єрності. Ми сподіваємося, що й інші громади долучаться та розпочнуть свій рух до безбар’єрності вже цього року. Зі свого боку готові надавати усю необхідну підтримку та ділитися досвідом, – сказала Тетяна Ломакіна. – Саме від територіальних громад залежить, чи буде Україна дійсно безбар’єрною. Адже безбар’єрність – це про розбудову доступності вулиць міст і сіл, про зручне транспортне сполучення, про інклюзивні послуги, які надають громади. Сьогодні безбар’єрність – це про фізичну безпеку, про можливість отримати роботу, про нашу згуртованість як співмешканців та солідарність як громадян єдиної країни. І наша спільна відповідальність – забезпечити необхідні умови».