У Львові лікарі врятували дитину з рідкісним діагнозом, який трапляється лише в одного з 25 тисяч новонароджених. У малюка виявили аномалію судин головного мозку, коли він ще перебував в утробі матері.

Про розповіли в дитячій лікарні Святого Миколая Першого медобʼєднання Львова.

Боротьбу за життя Соломійки Одейчук з Рівненщини лікарі розпочали ще до її народження – на 32-му тижні вагітності. Тоді медики і виявили, що у дівчинки вкрай рідкісна аномалія судин головного мозку – аневризма вени Галена.

Серед усіх можливих аномалій судин головного мозку ця найскладніша. Виникає так: у мозку формується патологічне з’єднання між артеріями та веною Галена. Через це кров до останньої надходить надто швидко та інтенсивно – під тиском, що і призводить до патологічного розширення судини. В ній утворюється так звана куля, яку лікарі називають «бомбою», бо може розірватись будь-якої миті, спричинити крововилив та смерть.

Через високі ризики вагітну Соломійкою жінку рівненські медики скерували до Києва. Там крихітка і з’явилася на світ. А за порятунком новонародженої родину направили вже до львівських нейрохірургів.

«На жаль, діти з таким діагнозом дуже часто не доживають і до 1 року. Та є операція – ризикована – втім та, що дає шанс на порятунок. Батьки на неї погодились, а ми взялися за підготовку. Почекали 6 місяців, аби Соломія підросла і були більші шанси на те, що її організм витримає втручання», – розповідає Тарас Микитин, завідувач нейрохірургічного відділення Дитячої Лікарні Святого Миколая.

На цю операцію до Львова приїхав нейрохірург з Угорщини Степан Гудак. За свою практику він врятував життя понад пів сотні дітей з аневризмою вени Галена.

На момент операції Соломійці виповнилось вже 7 місяців. А діаметр аневризми був у 5 разів більший від самої вени. Нейрохірурги виконали втручання мінінвазивно, тобто через один маленький розріз на нозі, через який і «закрили» аневризму. Вони перекрили доступ певних судин до вени спеціальним клеєм, що послабило потік крові та зменшило тиск.

Менш ніж за тиждень після втручання Соломійка поїхала додому. Тепер її життю нічого не загрожує.