Сьогодні, 16 січня Гайсинська громада оплакувала ще одного земляка, який загинув на полі бою від рук російських окупантів.

Морозов Сергій Дмитрович 05.02.1970 року народження. Навчався в міській школі №2, потім продовжив навчання в міській школі №6. Після випуску здобував освіту у Львівському технікумі механізованої обробки деревини. Пройшов строкову службу в армії.

07.06.2024 року був мобілізований Гайсинським РТЦК та СП до лав Збройних Сил України. Службу проходив на посаді солдата- стрільця, номера обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону 154 ОМБр. Свій останній бій Сергій Дмитрович зустрів рівно через сім місяців після мобілізації, 07 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Тихе Чугуївського району Харківської області.

Прощання із полеглим Героєм, солдатом Сергієм Дмитровичем відбулося на площі перед Храмом Святого Великомученика Пантелеймона ПЦУ. Віддати шану захиснику прийшли рідні, друзі, побратими, сотні містян, керівництво громади, духовенство та ЗМІ. Не можна передати словами той невимовний жаль і нестерпний біль, який відчували усі, хто прийшов провести спочилого солдата в останню земну дорогу.

Міський голова висловив співчуття родині загиблого Захисника від імені жителів усієї територіальної громади.

В останню дорогу Героя провели громадою, ставши навколішки, встелюючи шлях траурної процесії квітами.

Після заупокійного богослужіння траурний кортеж проїхав центральною вулицею Гайсина на міське кладовище, де і було віддано землі тіло спочилого військовослужбовця.

Пролунав трикратний салютний залп, офіцер РТЦК та СП передав дружині державний прапор, який стане елементом родинної пам’яті про Героя, який віддав своє життя за Батьківщину.

Гайсинська міська рада, виконавчий комітет, депутатський корпус та колектив ЗДО № 4 «Зірочка» висловлють дружині Світлані Василівні та доньці Оксані Сергіївні полеглого Героя найщиріші співчуття. Поділяємо ваше горе та разом схиляємо голови у скорботі та молитві. Ця втрата – біль усієї громади, це біль усієї країни…

Подвиг Сергія Дмитровича, сотень наших земляків, десятків тисяч захисників і захисниць має бути недаремним. Ми маємо зробити все можливе задля знищення ворога!

Вічна пам’ять і слава українському воїну! Честь та шана. Назавжди в пам’яті – навіки в старою!