Вулиця Нансена, що на Замості з’єднує Брацлавську з проспектом Коцюбинського, носить свою назву вже понад сто років — із 1921-го. Сьогодні нею курсують тролейбуси та автобуси, тут розташовані пожежне депо й бібліотека. На відміну від сотень інших топонімів, цю вулицю не перейменовували. Про те, на чию честь вона названа, розповіли у дописі на сторінці Музею Вінниці.

У фондах Музею Вінниці зберігається цікавий артефакт – паспорт Нансена. Це унікальний документ, що став символом надії та можливостей для сотень тисяч осіб без громадянства.

«Паспорт із наших фондів належав Сергію Пащенку, колишньому військовому аташе дипломатичної місії УНР у Римі та активному члену Українського Червоного Хреста за кордоном. Саме цей паспорт у комплексі з іншими документами був придбаний спільнокоштом для Музею Вінниці у 2023 році та вже експонувався на виставці «Держава. Військо. Пам’ять», – повідомляють у Музеї Вінниці.

Після трагічних наслідків Першої світової війни, розпаду імперій, локальних війн та різного роду громадянських конфліктів мільйони людей опинилися без громадянства та відповідних документів. Більшовицький переворот у Росії, російсько-українські війни з подальшою окупацією УНР та геноцид вірмен на території колишньої Османської імперії загострили питання правового статусу біженців у Європі. Саме тоді норвезький гуманіст та комісар Ліги Націй у справах біженців Фрітьоф Нансен запропонував рятівний документ – «Паспорт Нансена». Його видавала держава-учасниця Ліги Націй, яка прихистила біженців, для безперешкодного виїзду та повернення до цієї країни.

1927 року право на отримання «Нансенівського паспорта» надано всім біженцям та особам без громадянства. Документ видавався до 1938 року і за цей час його отримали 450 тисяч осіб. Станом на 1942 рік паспорт Нансена визнавали у 52 країнах світу і використовували до 1946 року.

1938 року Міжнародний Офіс Нансена у справах біженців був удостоєний Нобелівської премії миру за створення цього паспорта.

«У Вінниці є вулиця, найменована на честь Нансена ще у 1921 році. Ця назва стала виявом вдячності за його вагому роль в організації міжнародної допомоги населенню України, що потерпало від голоду 1921-1923 років, спричиненого зокрема більшовицькою політикою «воєнного комунізму», – зазначають у дописі Музею Вінниці.

Читайте також:

На Вінниччині чоловік побив колишню дружину на очах у доньки

У Вінниці на Великдень народилось четверо малюків