У 14-й Штурмовій бригаді НГУ «Червона Калина» розповіли зворушливу історію подружжя Олени та Олександра, які познайомилися ще до війни, але справжнім випробуванням для їхнього кохання стало повномасштабне вторгнення росіян.

8 березня у 2022 році, коли обидва служили в бригаді «Червона Калина» та виконували бойові завдання по обороні Київщини, вони вирішили не чекати кращих часів і просто на блокпосту дали один одному клятву перед Богом.

Без білої сукні, без пишного святкування — тільки вони, бойові побратими і небо над головою. 

«Ми не знали, що буде завтра, але точно знали: хочемо бути разом, поки серця б’ються», — згадує Олена.

За рік, у квітні 2023-го, на світ народився їхній син Тарас. Це було, ніби проміння світла серед темряви війни. Олена залишила службу, щоб піклуватися про малюка, а Олександр продовжив служити в бойовій бригаді. Тепер він воює на Покровському напрямку, і кожен його дзвінок додому — це коротка, але безцінна можливість почути голос найдорожчих людей.

Їхнє життя — це очікування та надія. Олена вірить, що скоро коханий повернеться, аби побачити, як їхній син росте. Вона знає: війна відібрала багато, але не змогла зламати їхню любов.

«Я показую Тарасові наші світлини, розповідаю йому про його тата, який щодня боронить Україну. Найважливіше — щоб він ріс із розумінням, що його батьки завжди відстоюють мир і світле майбутнє для нього та для всієї країни», — говорить Олена.