Про це йдеться в указах президент.

“Присвоїти звання Герой України за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові”, – йдеться у документі.

Олександр Степанищев

Олександр Степанищев народився в селі Колюхів Тиврівської громади. Здобув середню освіту та одразу пішов працювати. Був різноробом на будівництві. Близько 10 років захоплювався нумізматикою. Поет, написав багато віршів.

Під час повномасштабної війни, у липні 2022 року, долучився до лав Збройних Сил України. Чоловік служив у 56 окремій мотопіхотній бригаді. Обіймав посаду старшого стрільця. За свою службу неодноразово був відзначений нагородами.

Старший солдат Олександр Степанищев, позивний SMIT, загинув 5 травня 2024 року біля села Григорівка на Донеччині. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. У червні захиснику виповнилося б 44 роки. Поховали захисника в рідному селі.

В Олександра залишились мама Неля Павлівна, цивільна дружина Василина та син Тимофій.

Сергій Пилявець

Сергій Пилявець народився 26 липня 1999 року в селі Медвідка, Вінницького району. У 2013 році закінчив 8 класів Медвідської школи і продовжив навчання у Камʼянець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2016 році вступив до Одеської військової академії за спеціалізацією «Управління діями підрозділів спеціального призначення». Сергій відмінно навчався, як у школі, ліцеї, так і в академії. Усі навчальні заклади закінчив з відзнаками. Як найкращий випускник академії 2020 року нагороджений почесним нагрудним знаком командувача Сил Спеціальних Операцій ЗСУ «Іду на Ви» 4 ступеня. Одразу після навчання був направлений до військової частини міста Хмельницького. Працював місяць у штабі, а потім бойовим офіцером. 

У червні 2020 року присвоєно звання інструктор парашутно-десантної підготовки.

Був ідейним націоналістом і справжнім бойовим командиром та фахівцем в усіх галузях військової справи. Коли розпочалась війна, Сергій був на курсах у Грузії, а вже 27 лютого 2022 року захищав країну в Києві. Воював на різних напрямках: Лиман, Куп’янськ, Ізюм, Херсон. 

21 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій, в результаті підриву на ворожій міні отримав множинні осколкові поранення, несумісні з життям. Сергій був майором, командиром роти спеціального призначення. Він був військовим за покликом серця.

Навіки 24 роки. У нього залишилися мати, батько, старша сестра, племінники, кохана дівчина. Поховали Героя у рідному селі Медвідка.