Вінниця
02.12.2022
-0.82° C
Наверх

Топ-5 експонатів вінницького музею марки

Після кількарічної перерви у Вінниці відновив роботу Музей української марки імені Якова Балабана. Це перший та єдиний музей історичної філателії в Україні, де представлена найбільша колекція українських марок у світі. Відкрили його у 2016 році за сприяння міської ради.

 

Філателія завжди була одним із найбільш популярних напрямків колекціонування. Та останнім часом завдяки новим випускам «Укрпошти» марки стали новітнім трендом серед українців і привернули увагу до історії українських поштових знаків загалом.

 

Цікаво те, що за експозицією Музею української марки імені Якова Балабана можна простежити історією становлення державності України та етнічними територіями українців. Тут є марки УНР, ЗУНР, гетьманату і Директорії, марки радянської доби, таборова і діаспорна пошта, а також сучасні марки незалежної України. В музеї кажуть, що колекція Якова Балабана і його сина Олександра настільки велика, що експозиція містить лише 1% всіх марок. Деякі з них існують в єдиному екземплярі.

 

У цьому матеріалі пропонуємо ознайомитися з п’ятьма найцікавішими експонатами.

 

Марки-гроші (розмінні марки Державної скарбниці)

Перші українські поштові марки з’явились у 1918 році, за часів Української Народної Республіки. А малюнки до них виконали відомі графіки Георгій Нарбут і Антін Середа. Практично одразу ж, на підставі закону Центральної Ради від 18 квітня 1918 року, їх випустили як марки-гроші – замість зниклих з обігу розмінних монет. Передбачалось, що вони виконуватимуть функцію монет, доки останні не будуть накарбовані.

 

«Це перші марки, які вже вільна Україна почала друкувати. Їх приготували, зробили перший відтиск, але виникла проблема: при царській імперії розмінною монетою було срібло, золото і трішки міді. Коли ж імперія розпалась, люди почали ховати срібло і золото, і не було чим розраховуватися (вони зникли з обігу). Тоді, тільки зробивши відтиск цих марок, уряд вирішив друкувати їх на тонкому картоні, і вони ходили як гроші з номіналом від 10 до 50 шагів. На звороті був герб УНР (тризуб) і напис “Ходять нарівні з дзвінкою монетою, – розповіла працівниця музею Катерина Антонюк. – На те, щоб ці марки-гроші відправляти на листівках, не було спеціального дозволу, але все-таки їх клеїли, і як марки вони ходили. До речі, коли вже Україна стала в сучасну добу незалежною, перші наші українські марки були такі ж самі – Нарбута і Середи».

 

Марки-гроші колекційної збереженості трапляються дуже рідко, адже зазвичай їх носили в кишенях та гаманцях, від чого їхній стан був дуже поганий. А марки-гроші, які побували в поштовому обігу, є рідкісним колекційним матеріалом.

Марки друкувалися у Києві накладом від 200 тисяч до 1 мільйона штук кожної. А додруковувалися в Одесі та Кам’янці-Подільському до 1920 року включно.

 

Марки з «подільським» тризубом

Крім власних марок, в поштовому обігу України до 1923 року використовувалися й марки Російської імперії. У серпні 1918 року (після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського) Міністерство пошти і телеграфів Української держави прийняло рішення на всіх марках Російської імперії, які були у його власності, зробити надруки герба Української Держави – «тризуба». Це доручили зробити губернським поштово-телеграфним конторам, які використовували доступні технічні засоби. Це робили вручну, тож якість залежала від сили натиску, кількості фарби та ін.

 

«Такі міста, як Одеса, Харків, Миколаїв, були багаті і могли дозволити собі зробити цей штемпель з металу, з гуми. Через це марки цих губерній охайні, рівненькі. А наша Подільська губернія була бідніша, і тут вирізали цей тризуб з дерева. Повторити його ж неможливо. На сьогодні ми віднайшли понад 100 різновидів подільського тризуба. Як тільки почали маркувати ці марочки нашим штемпелем, вони дуже різко піднялися в ціні. За кордоном їх скуповували і перекуповували за дуже великі кошти, – розповіла Катерина Антонюк. – Свідки є, що біля Літина був хутір, і коли лікар із сім’єю виїжджав, то меншому хлопчику подруга подарувала кілька листів з цими подільськими тризубами. Коли в Україні проводили Євробачення у 2017 році, з Канади приїжджав внук, який шукав тих людей. Розповідав, що всю родину завдяки цим маркам і чотирьом листам врятували. Вони їх продали, побудували собі будинок, і ще якийсь час мали за що жити. Уявіть, наскільки вони були дорогі».

 

У музеї є зображення марок з подільським тризубом у збільшеному вигляді. Ці штемпелі унікальні тим, що були вирізьблені з дерева. Для порівняння, у Київському поштово-телеграфному окрузі був навіть літографічний друк, тому відбиток герба був ажурним, з тонкими контурними лініями.

 

Конверт з Ростова-на-Дону з українським тризубом на марці

Тут йдеться про марку Російської імперії з надруком герба Української Держави. Але в цьому випадку надрук зробили у Катеринославському поштово-телеграфному окрузі ручним гумовим штемпелем. Саме з такою маркою у жовтні 1918 року відправили конверт міжнародного листа з Ростова-на-Дону (теперішня російська федерація) до Німеччини. Цей екземпляр зберігається в експозиції Музею української марки у Вінниці.

«Раз в Ростові була українська пошта, значить була й українська адміністрація. В 1918-19-му роках. Це цікава й символічна історія, особливо зараз, під час російсько-української війни», – зазначив директор музею Олександр Білецький.

 

Поштово-благодійні марки для допомоги голодуючим

Перший голодомор українського народу російський комуністичний режим організував у 1921-1923 роках. До злочинної політики додалася посуха, і за можливості перерозподілу зерна, трагедії можна було уникнути. Однак хліб з України вивозили на користь голодних Поволжя та Північного Кавказу. Продовольство збирали за участю озброєних загонів. І як зазначають в Інституті дослідження Голодомору, в липні 1922 р. в Україні голодувало п’ять південних, частково Полтавська і Харківська губернії. Кількість померлих в ці роки досі залишається невідомою. В Українському інституті національної пам’яті кажуть, що здебільшого дослідники називають близько 500 тисяч жертв.

 

Факт голоду в Україні перестали замовчувати тільки тоді, коли в південних регіонах смертність набрала масового характеру. Хоч міжнародна спільнота вже рік рятувала голодуюче населення російського Поволжя.

 

Перші поштово-благодійні марки (з доплатою в російський республіканський фонд допомоги голодуючим) з’явилися в обігу 31 грудня 1921 року, і вони призначалися саме на допомогу голодуючим Поволжя. А марки для допомоги голодуючим в Українській СРР випустили лише у червні 1923-го. Ці чотири марки були єдиними за всю історію Радянської України, далі в обігу використовувалися лише загальносоюзні марки. Кандидат історичних наук Андрій Іванець зазначає, що через запізнілий і короткочасний обіг (з 25 червня по 15 липня/18 серпня) марки УСРР не змогли повноцінно виконати свої функції допомоги жертвам першого в Україні масового штучного голоду.

 

В експозиції Музею української марки ім. Балабана у Вінниці є кілька аркушів цих благодійних марок, зокрема із портретом Тараса Шевченка. Віднедавна в Україні поновили випуски благодійних марок – такими є випуски, присвячені Григорію Сковороді, песику Патрону та ЗСУ.

 

Марка Чехословаччини «Карпатська Україна»

Листи і листівки з цією маркою є рідкістю. Їх випуск був присвячений проголошенню незалежності Карпатської України, що сталося 15 березня 1939 року в місті Хуст. Прийнята сеймом Конституція визначила назву держави, державну мову – українську, прапор – синьо-жовтий стяг, а гімн – «Ще не вмерла України». Однак цю державу не визнали в світі і вона увійшла в історію як «одноденна», адже 16 березня в місто зайшло угорське окупаційне військо.

 

«На Закарпатті є село Вилятино, в якому побудована старовинна церква без жодного цвяха. Саме цю церкву й зобразили на чехословацькій марці. До проголошення Карпатської України 15 березня настільки ретельно готувалися, що випустили листівки і спеціальний двомовний штемпель погашення», розповіла Катерина Антонюк.

 

Зауважимо, що поштові відправлення з Хуста датовані 15.03.1939 р. і оброблені спеціальним поштовим штемпелем, в колекціях трапляються дуже рідко і вважаються великим раритетом. А в колекції Музею є конверт рекомендованого листа з такою маркою, відправлений з Хуста до Праги саме 15 березня.

 

Переглянути унікальну експозицію Музею української марки ім. Якова Балабана вінничани й гості міста можуть за адресою: вул. Соборна, 26. Музей працює щоп’ятниці й щосуботи з 12:00 до 18:00 години, а також за попереднім замовленням через Офіс туризму Вінниці (тел. +380 96 775 67 95). Вартість квитків: 40 грн (дорослий), 30 грн (студентський), 20 грн (для школярів і пенсіонерів). Для військових та багатодітних сімей вхід безкоштовний.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin