Наверх

Як мали б виглядати укриття за прийнятими нормами та скільки сховищ в інших країнах?

Війна увійшла у наше життя і зробила реальними загрози, про які раніше ми могли лише чути – артилерійські обстріли, нальоти воєнної авіації, запуски ракет, вуличні бої…

Можливість укритися у захисних спорудах від вибухів та обстрілів вже зберегла життя багатьох людей.

Разом з тим, стало зрозуміло, що реформа цієї сфери – одна з першочергових задач України. Укриття треба удосконалювати технічно та суттєво збільшувати їх кількість.

“Економічна правда” спробувала проаналізувати стан укриттів на цей момент, куди має намір рухатися Україна, що покращити можна вже найближчим часом та як побудували свою систему укриттів інші країни.

Status quo ante bellum (ситуація до війни)

Терміну “бомбосховище”, яке дуже часто вживається у побуті, в українському законодавстві немає. Натомість використовуються “захисні споруди” та “споруди подвійного призначення”.

Споруди цивільного захисту

Станом на 2019 рік, у захисних спорудах могли укритися лише 10% населення. Тому саме споруди подвійного призначення (паркінги, торговельні центри тощо) та найпростіші укриття (цокольні та підвальні поверхи) – найпоширеніший вид укриття в Україні.

У 2021 році за оцінками ДСНС до використання за призначенням “готові” та “обмежного готові” були 74% захисних споруд. На 2022 рік плани служби передбачали створення ще 1,158 тис захисних споруд та споруд подвійного призначення.

Три роки тому набрали чинності нові будівельні норми, які передбачали вдосконалені вимоги на проєктування (розроблення) інженерно-технічних заходів цивільного захисту та споруд цивільного захисту.

Норми охоплюють широке коло питань – проєктування нових та реконструкцію існуючих захисних споруд, в тому числі проєктування швидкоспоруджуваних захисних споруд, споруд подвійного призначення та пристосування приміщень, будівель та споруд під захисні споруди цивільного захисту.

Вимоги, які прописані до захисних споруд у цих нормах, мають на меті створення безпечних та комфортних укриттів:

  • системи освітлення, вентиляції, опалення, водопостачання і каналізації, що забезпечують необхідні умови перебування впродовж 48 годин, зокрема в режимі фільтровентиляції – 12 годин;
  • сигнально-гучномовні пристрої та електронні інформаційні табло і систему зв’язку;
  • доступність для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
  • запас питної води з розрахунку 3 літри на добу на кожну особу, яка перебуває в укритті;
  • у приміщеннях, які не опалюються у мирний час, слід передбачити місце для встановлення тимчасових опалювальних приладів;
  • у сховищах місткістю 900-1200 людей крім санітарних постів слід передбачити медичний пункт площею від 9 квадратних метра.

Норми також встановлюють площу, об’єм основних та допоміжних приміщень, їх висоту, варіанти розташування, розміри місць для сидіння та лежання та інші об’ємно-планувальні та конструктивні рішення.

Передбачати наявність захисних споруд наразі обов’язково при проєктуванні (реконструкції, переоснащенні) усіх об’єктів будівництва. В якості споруд подвійного призначення можна проєктувати такі об’єкти будівництва (їх окремі частини):

  • підземні переходи;
  • тунелі;
  • підземні склади;
  • споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні ТРЦ, магазини тощо);
  • підвальні, цокольні і перші поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення.

Споруди подвійного призначення можна і треба використовувати у мирний час для інших цілей.

Можливості використання захисних споруд у мирний час

Для розміщення споруд подвійного призначення з відповідними захисними властивостями допускається використовувати:

  • незадимлювані сходові клітки типу Н4 (їх окремі частини) житлових будівель, а також будівель і споруд подвійного призначення;
  • модульні приміщення з бетону, розміщені всередині об’єму поверху, будівлі, споруди або прибудовані до існуючих приміщень, будівель та споруд;
  • окремо розташовані модульні приміщення (наприклад, бетонні, або аналогічні за захисними властивостями конструкції).

Як розвиватиметься будівництво укриттів?

Українські міста першими за державу проявили ініціативу щодо розширення мережі укриттів. Після двох з половиною місяців війни виконком Львова ухвалив рішення про нові принципи будівництва у місті.

Тепер у всіх будівлях міста повинен бути підземний паркінг, облаштований для подвійного призначення. А це означає, що його частину потрібно адаптувати для комфортного перебування протягом певного часу з можливістю обігріву. Передбачаються й окремі санвузли, розкладні крісла, місце для зберігання харчів, резервуар для води.

Крім того, львів’яни планують впровадити у проєктуванні квартир так званий “ізраїльський варіант” – окрему кімнату, обладнану як укриття.

“Стіни і перекриття цього приміщення повинні бути з міцного армованого бетону. Площа – мінімум 9 квадратних метрів. Вікна захищатимуть сталеві віконниці. Двері повинні витримувати тиск ударної хвилі”, – зазначають у львівській мерії.

Міжнародна практика

Багато країн у світі мають розвинену систему укриттів. І Україні точно є чому в них повчитися. Далі приклади декількох країн, з різними зовнішньополітичними, географічними умовами, а також з різними вимогами до захисних споруд.

Фінляндія

У 2022 році країна відмовилася від нейтрального статусу та подала заявку на вступ до НАТО. Протяжність кордону з Росією складає 1340 км. У війні з СРСР 1939-1940 років Фінляндія втратила 12% своєї території.

Відповідно до законодавства для будівель площею понад 1200 квадратних метрів повинні бути передбачені захисні споруди, які повинні забезпечувати захист від іонізуючого випромінювання, токсичних речовин, уламків будівель, зброї.

За потужністю вибуху, яку витримає укриття, останні діляться на наступні категорії: К – до 25 кПа, S1 – до 100 кПа, S3 – до 300 кПа, S6 – до 600 кПа. Для багатоквартирного будинку стандартна категорія – S1, що еквівалентно вибуху 110 кг бомби на відстані 15 метрів від укриття.

Всього в Фінляндії нараховується близько 54 тис об’єктів укриття. Враховуючи особливості рельєфу та геології, близько 10% з них вирубані у кам’яних породах.

У столиці Фінляндії, Гельсінкі, довжина підземних тунелів складає більше ніж 320 км. Починаючи з 1960-х, у скелястій породі почали прокладати тунелі для розміщення комунікацій, а згодом – підземні споруди торговельного, культурного і спортивного призначення.

Так, в місті є підземний хокейний майданчик, залізничний вокзал, басейн, паркінги, спортивні майданчики, траса для картингу, церква, магазини та метро. У разі необхідності в тунелях, печерах та захисних спорудах під Гельсінкі можна розмістити 640 тисяч осіб – практично все населення міста.

Після відповідного розпорядження укриття повинні бути готові до виконання захисних функцій за 72 години.

Середня вартість додаткової площі, призначеної для сховища в житловому будинку Фінляндії, складає 1000-1200 євро/квадратний метр. Мінімальна площа сховища на одну людину – 0,75 квадратного метра.

Швеція

Починаючи з 1814 року, країна не брала участь у війнах. На тлі російського вторгнення в Україну Швеція разом з Фінляндією подала заявку до НАТО. Загострення геополітичної ситуації у світі, напруженість у басейні Балтійського моря також підштовхнули уряд до відновлення призову на військову службу з 2018 року.

У 2016 році відновлено постійне розміщення військ Швеції на важливому зі стратегічної точки зору острові Готланд. Перші укриття у Швеції збудували в 1940-х роках, основну частину – в 1950-60-х роках під час загрози ядерної війни. На початку 2000-х уряд вирішив припинити активне будівництво укриттів. Однак в середині 2010-х ситуація змінилась і країна почала оновлювати існуючі споруди та будувати нові.

У країні нараховується близько 65 тис укриттів, в яких здатні знайти захист 7 мільйонів осіб (близько 70% населення).

Згідно Шведської агенції з надзвичайних ситуацій укриття, розташовані в житлових і офісних будинках, гаражах та горах, можуть захистити населення від ударних хвиль, шрапнелі, біологічної зброї, вогню та іонізуючого випромінювання. Очікуваний час підготовки укриттів – 48 годин. На кожну людину відводиться не менше 0,75 квадтратного метра.

Укриття повинні бути придатні для перебування протягом 3-х діб. Приміщення з водопостачанням, туалетами, вентиляцією та опаленням. Приносити домашніх тварин заборонено. В окрузі Стокгольма сьогодні нараховується приблизно 14,5 тис укриттів, в яких розмістяться близько 1,7 мільйона осіб (загальна кількість населення міста – 2,38 мільйона).

Захисні об’єкти представлені метро, звичайними укриттями (підвали житлових будинків) та спеціалізованими укриттями. Серед останніх варто виділити дуже велике укриття Катаринабергет площею 15,9 тис квадратних метрів. За необхідності там може розміститись до 20 тисяч осіб. У мирний час об’єкт використовується як стоянка на 550 автомобілів.

Швейцарія

Остання війна за участі Швейцарії завершилась у 1814 році. У листопаді 1847 році відбулася громадянська війна. За результатами Віденської конференції 1814-1815 років країна отримала нейтральний статус.

Історія укриттів у Швейцарії відображає глобальну геополітичну ситуацію та настрої у світі. Так через декілька місяців після випробування атомної бомби в СРСР у 1950 році уряд країни прийняв рішення про будівництво нових укриттів. Через 20 років після завершення Холодної війни влада вирішила що укриття непотрібні, однак, аварія на атомній станції Фукусіма стала приводом скасувати це рішення.

Відповідно до постанови 1963 року кожен швейцарець повинен бути забезпечений укриттям і при будівництві житлових будинків, лікарень та інших споруд повинні були передбачатись укриття.

За даними 2006 року у країні було близько 300 тис укриттів у приватних будинках, інститутах, лікарнях, а також 5,1 тис громадських укриттів, які сумарно можуть розмістити 8,6 мільйона осіб, що перевищувало населення Швейцарії.

Невеликі і приватні будинки звільнені від необхідності влаштовувати власне укриття. У такому випадку їм надається місце у громадському укритті, а власник помешкання повинен сплачувати 400-800 франків за укриття на рік.

Приміщення укриттів допускається використовувати не за призначенням, наприклад, як склад, але на вимогу влади воно повинно бути введене в дію.

У 1976 році запустили автомобільний тунель Зонненберг, який міг за необхідності слугувати укриттям для 20 тисяч осіб. Відповідно до проєкту люди перебували у відсіках по 64 особи. У складі комплексу були триповерховий госпіталь, командний пункт, адміністративні приміщення, радіостудія, тюремні камери.

Однак проблеми, виявлені під час навчання 1987 року, а також високі витрати на обслуговування об’єкта як укриття привели до зниження розрахункової місткості укриття до 2 тисяч осіб. Сьогодні дане укриття доступне відвідувачам під час екскурсій.

Ізраїль

Геополітична ситуація навколо Ізраїля складна. Загострення та обстріли виникають доволі часто і неочікувано. В Ізраїлі всі будинки, що споруджуються з 1993 року, повинні мати захисні укриття.

Через високу ймовірність обстрілів та вимоги якнайшвидшого реагування для забезпечення захисту людей (від 15 сек до 3 хв), в Ізраїлі спорудили багато різних типів укриттів.

Міклат – бомбосховище. Мамад – індивідуальна залізобетонна кімната в помешканні, параметри якої відповідають регламенту Командування тилу Ізраїля. Зазвичай ця кімната має подвійне призначення та у мирний час використовується як спальня, кабінет тощо.

Мамак – спільне укриття в багатоквартирному будинку, наприклад спеціально влаштована сходова клітка. Маман – захисне укриття в цивільних будівлях (наприклад школах чи офісах).

Лише близько 40% квартир в Ізраїлі обладнані захищеною кімнатою (Мамад). Одна з причин – висока вартість – 45 тис дол. Технічні вимоги до захищених кімнат регулярно оновлюються. Мамад повинен витримати вибух, уламки звичайної зброї, а також забезпечити захист від хімічної та біологічної зброї.

 

Досвід більшості країн, що розглядались вище, вказує на необхідність та доцільність використання укриттів у мирний час. На це треба робити акцент і в Україні, щоб раціоналізувати витрати на будівництво та експлуатацію.

У різних країнах укриття використовуються як мистецькі галереї, музеї, спортивні зали, паркінги, складські приміщення. При цьому протягом 48-72 годин після розпорядження ці приміщення повинні бути готові виконувати захисні функції.

Ще один спосіб зменшити вартість та підвищити ефективність укриттів – точно прораховувати їх розмір та місткість: визначити віддаленість укриття, час, щоб дістатися та час перебування в ньому, визначити потенційні фактори ураження, а також необхідний рівень захисту.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin