Наверх

Деколонізація у Вінниці триває: на обговорення громади винесли 78 нових назв топонімів міста

Загалом мова йде про зміну назв 183 вулиць, провулків, проїздів, тупиків, бульварів та площ, які мають позбутися російсько-імперського спадщини. З переліком, а також обґрунтуванням, чому пропонується перейменувати топоніми наступним чином, можна ознайомитись https://u.to/otYyHA Наразі цей варіант не є остаточним. Вінничани можуть вносити свої пропозиції. Громадське обговорення триватиме протягом двох місяців: прийматимуться як колективні, так і індивідуальні звернення. Про це сьогодні на прес-конференції повідомили представники Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки, яка є дорадчо-консультативним органом при Вінницькому міському голові.

 

Директор КЗ «Музей Вінниці» Олександр Федоришен наголосив, що на розсуд громади виноситься проміжний, але всеосяжний результат кількамісячної наполегливої роботи Ради з перейменування топонімів у Вінниці. Це результат не тільки фахової чи експертної думки, а у першу чергу, великої кількості звернень вінничан. Наразі їх надійшло вже більше 250-ти.

«Маємо такий своєрідний шорт-лист – список вулиць, провулків, тупиків та інших топонімів, яких Рада рекомендує до перейменування. Виходячи з досвіду 2015 -2016 рр., очікуємо, що певний відсоток від цього списку, який ми бачимо на сьогодні, буде змінений на підставі звернень громадян, колективів, юридичних осіб, військових частин та інших», – зауважив директор КЗ «Музей Вінниці» Олександр Федоришен.

Перейменування топонімів – це важлива складова збереження нашої історії, культури та національної ідентичності, на тотальне знищення яких наразі спрямовує зусилля російський агресор. З початком війни українське суспільство усвідомило, що має дати достойну відсіч імперському нацизму, відтак у всій країні піднялася хвиля відторгнення всього російського.

Директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун каже, що при формуванні даного списку послуговувались інструментами, подібними до тих, які застосовували під час декомунізаційного процесу. Це, зокрема принципи українського патріотизму та історичності. «Для нас дуже важливим є також принцип локальності – ми весь час говоримо про вінницяцентричність наших підходів: історія Вінниці, регіональні та місцеві діячі, місцеві явища для нас є пріоритетними. І це яскраво видно по цьому списку в різних підходах. Важливим також є принцип поваги до національних, соціальних груп вінничан, які тут проживали і проживають. Звичайно важливим є підхід вшанування героїв, який є надзвичайно складним, адже масштаби втрат ставлять перед нами дуже складні питання, але ви знаєте, що перші перейменування, які вже відбулися у Вінниці, саме відповідали цьому принципу вшанування Героїв, які воювали проти російської агресії», – підкреслив Юрій Легун.

У запропонованій версії перейменування вулиць врахували також контекст Соборності українських земель. Крім того, вперше у вінницькій топоніміці можуть з’явитися назви, що відображають вдячність до союзників, які підтримують нас у цій боротьбі.

 

Під час напрацювання проєкту члени Ради особливу увагу звертали, зокрема на милозвучність та зручність запам’ятовування нових назв. А деяким вулицям пропонують повернути історичні. До прикладу, у мікрорайоні Старе місто.

«Вінничани забувають, що місто зародилося саме на лівому березі, тому ті назви вулиць, які ми пропонували для ближнього Старого міста, свідомо намагалися наповнити історичністю. Десь в пам’яті створити та відновити повагу до Старого міста, як місця народження Вінниці», – повідомила докторка історичних наук, член Вінницького історичного товариства Тетяна Кароєва. Вона також додала, що окремо пропонуються назви, які покликані нагадати, що Вінниця має давню історію, котра сягає своїм корінням далекого середньовіччя.

Такого ж переосмислення потребують і діячі культури та визвольних змагань радянського періоду, певна завідувачка кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін ВДПУ ім. М. Коцюбинського Ольга Коляструк.

«Нам потрібно переосмислювати нашу радянську історію, як історію окупаційну. Це була влада совєтів, яка чинила злочини від моменту своєї появи і впродовж своєї історії. Через це навіть такі складні, трагічні і далеко несуперечливі моменти ми маємо усвідомлювати, що велась боротьба за Україну. Це ключовий момент в таких постатях. Це потрібно відстоювати та давати наратив і ми, як історики, готові з цим працювати. Готові до публічних зустрічей, конференцій, до платформ обговорення в різних форматах, але нехай нас не лякають імена, які в радянському кластері означувалися як ворожі. Тому що це був саме задум ось цієї класичної пропаганди, якою має бути людина, яка проживає на теренах совєтського союзу. І вона має бути громадянином совєтського союзу, а не України. Тому ось ці акценти ми маємо змінювати», – зауважила Ольга Коляструк.

А начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко, у свою чергу, зазначив: «Ми розуміємо, що питання дерусифікації на часі і максимально швидко потрібно всі ці речі відсікти та позбутися, щоб показати всьому світу, нашій спільноті наскільки багато є достойних українців, важливих подій в нашій історії та об’єктів топоніміки, які варто пам’ятати. Тішуся з того, що ці процеси активно відбуваються у Вінницькій громаді. Приємно, що і Вінницька міська рада, і Вінницький міський голова всебічно цьому сприяють».

 

Громадське обговорення триватиме до 25 серпня 2022 року.

 

Пропозиції та зауваження приймаються у письмовій чи усній формі департаментом правової політики та якості Вінницької міської ради за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, каб. 710, тел. 59-51-55, або за допомогою електронної пошти, e-mail: [email protected] до 25 серпня 2022 року. У повідомленнях вказуються прізвища, імена, по батькові та адреси учасників громадського обговорення. Консультації з питання, що винесено на громадське обговорення можна отримати у департаменті правової політики та якості міської ради. Повідомлення про дату, час та місце проведення заходів з громадського обговорення будуть оприлюднені додатково.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin