Іван з позивним “Люцифер” сьогодні воює офіцером у артилерійській бригаді. До мобілізації працював машиністом баштового крана. Обрати гармашів посприяв випадок. Про це повідомляють у 41 окремій механізованій бригаді. 

“Мою долю та життя вирішив випадок! Коли мені прийшла повістка, я повернувся зі столиці додому на Вінниччину. Дорогою підвозив двох військових, які саме їхали з фронту у відпустку. Ці хлопці й порадили мені служити у артилерії. Коли я вже мобілізувався, пройшов усі комісії та відбір, переді мною постав вибір – де та ким служити. Пригадавши поради своїх попутників, я, не вагаючись, обрав артилерію. Так і потрапив до лав 41 окремої механізованої бригади. Став солдатом – навідником самохідної артилерійської установки”, – розповідає Іван. 

Після навчання “Люцифер” із побратимами виконував завдання на Куп’янському напрямку, а згодом у Часовому Ярі, Торецьку та Нью-Йорку. Досвід, отриманий на Донеччині, знадобився під час Курської операції.

“Вранці ми влучно відпрацювали по цілі. Щойно замаскували установку і зайшли до укриття, як почули потужний вибух. У “саушку” влучив ворожий “Ланцет”. Полум’я зайнялось з середини гармати та набрало сили. Ми зрозуміли, що горить порох зарядів. Швидко почали заливати гармату водою і загасили вогонь. Згодом нашу бойову машину успішно евакуювали на ремонт”.

Після боїв на Курщині “Люцифера” призначили на посаду старшого офіцера із присвоєнням звання молодшого лейтенанта. Нині молодий командир із побратимами, з якими разом починав бойовий шлях, успішно нищить ворога у прикордонні Сумської області. Під час одного з важких боїв вороги намагалися спалити самохідну артилерійську установку за допомогою FPV-дронів:

“Ми почули в небі звук наближення безпілотників. Один дрон ми відразу збили зі стрілецької зброї. За десять хвилин налетіли ще два. Один нас відволікав, але ми його теж збили. Інший намагався уразити установку, втім заплутався у сітці. Згодом ми накрили гармату додатковими сітками, у яких увечері заплуталися ще два дрони! Ворогу так і не вдалося завдати нам жодної шкоди!”

За успішне виконання бойових завдань “Люцифера” нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

“Я воюю, щоб двоє моїх синів, яким зараз 12 та 16 років, ніколи не були в окопах. І раджу усім хлопцям та чоловікам якомога швидше приєднуватися до нашого артилерійського колективу 41 окремої механізованої бригади. Нам дуже потрібні свіжі сили!”

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: