У мирний час Олександр Гриценко працював шахтарем, проте з початком повномасштабної війни без вагань став на захист рідної землі. Із 2023 року він служив у складі окремого зенітно-кулеметного батальйону, обороняючи повітряний простір над Вінницею та прилеглими районами. Згодом доєднався до бойових дій у складі 21-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, де разом з побратимами боровся із ворогом на сумському напрямку. Останній бій Олександр прийняв 17 квітня поблизу села Осоївка, героїчно загинувши у віці 52 років.

Про це інформує Це Вінниця, друже, посилаючись на Вінницьку міську раду.

Народився Олександр Гриценко у місті Мар’їнка Покровського району Донецької області 9 липня 1972 року. Після випуску зі школи вивчився на машиніста підземного електровоза. Працював на шахті робітником гірничо-очисного забою. Незадовго до великої війни, через погіршення здоров’я, вийшов на пенсію, а з початком масштабного російського вторгнення – разом із дружиною та донькою переселився до Вінниці. Звідси й мобілізувався у військо.

«Батько був справжнім патріотом, мав непохитну проукраїнська позиці, – розповідає донька полеглого Захисника Катерина. – Він жив Україною та вболівав за її долю. Тому, не роздумуючи, рушив на захист рідної землі. До виконання свого військового обов’язку ставився сумлінно, не шкодував сил, був надзвичайно ініціативним та прагнув усе зробити чітко – без промахів».

Після Перемоги, за словами рідних, Олександр мріяв побудувати у Вінницькій громаді власний будиночок, дочекатися онуків та зіграти їм на гітарі свою улюблену рок-музику…

Церемонія прощання з Олександром Гриценком відбудеться сьогодні о 9:30 за адресою: вул. Батозька, 12 («Реквієм», колонна зала №2) та об 11:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Поховають воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Початок о 12:30.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

Читайте також: