Мій вибір — бути слюсарем. Історії дорослих вінничан, які змінюють свої професії
Цьогоріч у шести областях України, включаючи Вінниччину, ГО «Український професійний розвиток» в межах програми «Професійна освіта в Україні / Skills4Recovery» впроваджує проєкт «Навчання заради змін: короткострокові професійні навчальні курси для дорослих». Ця програма реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального уряду Німеччини.
Його ціль — підтримати громадян, які прагнуть оволодіти актуальною професією, або покращити власні навички у сфері, що є важливою для відбудови країни.
До листопада понад тисячу чоловіків та жінок пройдуть безоплатне профільне навчання у закладах професійної освіти. У фокусі такі галузі як будівництво, логістика, сільське господарство та послуги.
На першому етапі реалізації проєкту провели відкритий конкурс. За його результатами обрали 29 професійних навчальних закладів України, які організовують та проводять навчання. Саме ці заклади мають сучасні майстерні та фахових викладачів, що в поєднанні дає можливість за короткий час учням здобувати необхідні знання та навички робітничих спеціальностей.
До переліку переможців конкурсу потрапили два навчальних заклади Вінниччини – вінницький «Центр професійно-технічної освіти №1» та ДНЗ «Гущинецьке вище професійне училище».
Навесні цього року обидва заклади, в рамках урядової програми створення навчально-практичних центрів на базі закладів професійної та професійно-технічної освіти, оновили свої матеріально-технічні бази і тепер спроможні надавати комплексні послуги – освітні, ремонтні, послуги з перенавчання дорослих тощо.
У числі тих, хто одразу вирішив скористатись можливостями проєкту та здобувати робітничу професію, 20-річний вінничанин Олексій Драйко. Хлопець вже здобув фах «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» у Вінницькому Центрі професійно-технічної освіти №1.
З початку повномасштабної війни батько Олексія воює на фронті, тому хлопець залишився єдиним, хто може забезпечити сім’ю.
Коли дізнався про можливість навчання на слюсаря, вирішив здобути новий фах. Має плани у майбутньому відкрити власну справу.
Олексій з дитинства проявляв здібності до будь-якої техніки. Любив допомагати дідусеві поратися з мотоциклом: подавав інструменти, цікавився процесом ремонту.
«У мене завжди була цікавість до цієї професії. Було бажання вивчити будову транспортних засобів, навчитися полагодити помилку будь-якої складності в авто, перейняти досвід від професіоналів. Зараз я підпрацьовую монтажником меблів, але не відчуваю, що це моє. А от професія слюсаря мені більше до душі. Та й під час навчання щоразу переконувався, що зробив правильний вибір. Отримував багато підтримки від майстрів, вони постійно наголошували, що мені все вдається добре», — розповідає Олексій.
До участі у проєкті «Навчання заради змін» у межах програми «Професійна освіта в Україні / Skills4Recovery», хлопець не втомлювався шукати себе. Навчався в педагогічному коледжі та поступив на бакалавра за фахом «вчитель фізкультури», але в процесі навчання зрозумів, що працювати у цій сфері не хоче. Олексій вважає, що в кожній професії є свої цікавинки, але треба все спробувати і обирати те, від чого по-справжньому горять очі.
Після успішного проходження навчання на слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів Олексій відчуває впевненість у своїй професійності, та навіть вже встиг використати здобуті знання на практиці під час ремонту свого автомобіля.
Зараз Олексій сповнений натхнення надалі використовувати здобуті під час навчання навички та практичний досвід та навіть відкрити власну справу: «Я хотів би в майбутньому працювати в цій сфері, а ще мрію відкрити свою майстерню з ремонту авто».
Олексій впевнений, що професія автослюсаря буде актуальною для відбудови та захисту України не тільки в майбутньому, але і вже зараз. Є багато випадків, коли транспортна техніка ламається, і необхідно щось миттєво полагодити.
Хлопець дотримується думки, що краще багато знати і вміти, аніж боятися спробувати щось нове. «Буває, що руки опускаються, але приходить сьома ранку, і треба вести сестру в садок, тоді одразу з’являються сили і мотивація рухатися далі. Якщо є бажання чомусь вчитися та працювати, то завжди знайдеш вільну хвилинку в будь-якому ритмі життя».
Такий самий фах вирішила здобути і 27-річна вінничанка Вікторія Литвинюк.
Вікторія щиро прагне бути професіоналкою своєї справи. Вона вірить, що сьогодні жінки повинні бути сильними. Роль жінок у професіях, що були тільки чоловічими, зростає, адже більшість чоловіків зараз стоять на захисті нашої свободи.
Вона не боїться йти до мети: «Все просто: хочу руйнувати стереотипи, показувати жінкам, що ми також можемо чудово керувати та ремонтувати авто. Немає ніяких обмежень. Головне — мати відповідні навички та велике бажання розвиватися в улюбленій справі».
Вікторія отримала свідоцтво, що підтверджує її кваліфікацію автослюсарки. Дівчина успішно завершила навчання і сьогодні сповнена мотивації йти далі. У планах — навчати інших жінок цій професії.
Вікторія про себе розповідає, що ще з дитинства цікавилася технікою та автомобілями, завжди була поруч з батьком, який вправно ремонтував машини, трактори та інше обладнання. Спочатку вона просто спостерігала, але згодом тато все частіше дозволяв їй лагодити щось самостійно. Вчив, підказував, хвалив. Вікторії давалося все легко, вона була захоплена цією роботою. Інтерес до техніки зберігається й дотепер.
«Любов до роботи із технікою у мене була завжди. І з часом це тільки посилювалося. Навіть з вихованням двох синів, домашніми клопотами, що займають весь мій час зараз, я не покидала ідею піти на профільне навчання. Я завжди хотіла структурувати те, чого навчилася сама, чого навчив мене тато. Прагнула отримати нові знання і підтвердити свою кваліфікацію документом», — ділиться Вікторія.
Щойно Вікторія дізналася про можливість стати учасницею проєкту «Навчання заради змін» і розпочати омріяне навчання — подала свою заявку, не вагаючись. З квітня 2024 року впродовж трьох місяців жінка навчалася ремонтувати та обслуговувати вантажні та легкові автівки, вчилася користуватися діагностичним обладнанням та приладами. Багато працювала і радилася із викладачами закладу.
«Наш викладач горить своєю справою. Кожну тему нам дуже детально пояснювали, завжди підсилювали теорію практикою. Я брала максимум від кожного заняття. Була ситуація, ще під час навчання, коли прийшлося просто посеред дороги самостійно полагодити зігнутий диск колеса власного авто. Запаски не мала, поблизу нікого не було. Я швидко полагодила колесо і поїхала далі по справах. Тоді остаточно зрозуміла, що навчання правильне і дієве» — розповідає Вікторія.
Зараз дівчина розпочинає новий етап свого життя. Вона готова працювати та ділитися досвідом: «Я не хочу залишати свою країну, своїх рідних. Я хочу робити усе, щоб наближати перемогу і бути корисною тут і зараз»