У Вінниці, щотижня, переважно під час вихідних днів, проходить акція-нагадування про полонених бійців «Азова» та усіх, хто досі перебувають у ворожому полоні. Активісти, а це переважно рідні та близькі полонених, учасників ООС, на найбільш людних перехрестях та площах міста, протягом години-двох стоять з прапорами та плакатами, щоб привернути увагу перехожих та підтримувати у суспільстві пам’ять, повагу про тих, у кого відібрали свободу через їхню відвагу та боротьбу за світле майбутнє кожного з нас.

Під час крайньої акції, що відбулась у суботу, 15 червня, незважаючи на безмовність самих учасників, на вулиці було гучно. Сигнали автомобілів не стихали, висловлюючи підтримку та привертаючи увагу вінничан до слів на плакатах та їхнього глибокого сенсу.

Чимало активістів втратили зв’язок із рідними та близькими, які потрапили до російського полону – хтось місяці тому, а хтось – роки. Інші ж прийшли підтримати сім’ї оборонців та їх самих, ще раз нагадуючи, що війна та становище полонених – справа кожного українця.

Своєю історією очікування поділилася учасниця мирної акції Аліна.

«У мене в полоні коханий – боєць, на той час ще полку «Азов», а зараз вже бригади. Більше двох років він не виходить на зв’язок – зазвичай, азовці знаходяться у повній ізоляції, – розповідає Аліна, – Щосуботи ми виходимо на акції тут, у Вінниці, а інколи й у Києві. Хотілось би закликати людей активніше ходити на такі демонстрації. У порівнянні з Києвом, де все це набагато масштабніше, у нас, на жаль, долучається менше людей. Більша підтримка створювала би розголос, сильніше привертала увагу та приносила кращі результати навіть для обмінів. Суспільство було би більш обізнаним про ситуацію як з полоненими в цілому, так і з бійцями полку «Азов», яких взагалі не обмінюють вже більше року. Тому важливо, щоб інші громадяни стояли поруч та підтримували акції».

Ще одна вінничанка, Катерина, теж розповіла свою історію надії на повернення з полону.

«Зараз у полоні знаходиться моя дуже близька людина, яку ми чекаємо вже понад два роки. Вони з побратимами вийшли з Азовсталі ще у 2022 році і досі перебувають в неволі. Новини від нього ми дізнаємося тільки під час обмінів азовців, які були поруч із ним та впізнали його за фотографіями. Але оскільки останній боєць Азову вийшов більше року тому, жодних новин наразі немає. Я знаю, що він був живий, станом на лютий 2024 року, проте дуже схуд та змарнів. Про це розповів воїн ЗСУ, який вийшов з полону та впізнав його. Єдине, що допомагає, зі слів обміняного військовополоненого, це те, що він там не сам, а з іншими хлопцями. Вони підтримують один одного та тримаються разом. Ніхто з них не знає, що проходять такі акції, більшість бійців вважають, що про них давно забули, адже новин звідси вони не отримують. Приходити на такі акції дуже важливо, в першу чергу для родин полонених, адже цей стан очікування дуже складний. А, по-друге, коли бійці повертаються, вони дуже вдячні за таку підтримку, адже ніхто з них, знаходячись в полоні, не знали як сильно їх чекають вдома».

Наступна акція на підтримку військовополонених відбудеться у суботу, 22 червня, об 11:00 на перехресті вул. Келецька – вул. Пирогова (навпроти ринку «Урожай»). Небайдужих вінничан закликають доєднатися й підтримати воїнів та їхні сім’ї.