Годинник чекає власника: у Вінниці шукають родину в’язня концтабору
У Вінниці відкрилася унікальна пересувна виставка #StolenMemory, яка крізь особисті історії повертає голоси людям, чиї долі були зламані нацистським режимом. Про це інформує Вінницька міська рада, як передає видання “Це Вінниця, друже”.
Проєкт, реалізований спільно з Освітнім центром «Простір толерантності» та Арользен Архівами за підтримки Музею Вінниці, приурочили його до 82-ї річниці вигнання нацистів з міста. Експозиція розповідає про українських в’язнів концентраційних таборів часів націонал-соціалізму, а також демонструє зображення особистих речей – мовчазних свідків трагедій, які були відібрані під час арештів і десятиліттями чекали на повернення своїм родинам.
Окрім вступної частини, виставка складається з двох блоків. Перший має назву «Знайдені». Він розповідає історії людей, чиї особисті речі вже вдалося повернути родинам. У другому блоці, «Розшукуються», представлені особисті речі українців, які досі чекають на повернення. І саме через нього Арользен Архіви звертаються до місцевих волонтерів, перш за все молоді, по допомогу. Кожен і кожна може вирушити на пошук слідів в’язнів та їхніх родин і підтримати Арользен Архіви у їхньому прагненні повернути особисті речі.
За слова директора КЗ «Музей Вінниці» Олександра Федоришена кожна суспільно значуща подія орієнтована на широку аудиторію відвідувачів і виставка #StolenMemory не є винятком.
На стендах, розміщених на другому та третьому поверхах Вежі Артинова, зображені «особисті речі» – це власні речі, які забирали націонал-соціалісти у вʼязнів після прибуття їх до концентраційних таборів. Часто це були обручки, годинники, перові ручки або портмоне з фотографіями. Завдяки виставці й проведенню кампанії #StolenMemory, Арользен Архіви разом із волонтерами зі всієї Європи докладають зусиль для того, щоб повернути ці речі родичам вʼязнів. З початку старту «Кампанія 2016» відшукала вже більше ніж 1000 родин.
Вперше, саме в Україні, виставка показує зображення таких особистих речей та розповідає про долю шести українців – жертв нацистських переслідувань. Виставка організована у співпраці з громадською організацією «Київський освітній центр «Простір толерантності» і демонструється в багатьох локаціях по всій країні. Освітній центр «Простір толерантності» є розробником травмочутливих освітніх матеріалів та пропонує психосоціальну підтримку молоді, педагогам і журналістам. Фінансується виставка коштом Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Серед тих, чиї родини досі розшукуються, – Михайло Кіхтенко/Кітченко. Він народився в 1915 році в с. Кутищі (ймовірно сьогодні це Малі або Великі Кутища) Хмільницького району Вінницької області. Сімейний стан: одружений, одна дитина, професія: кухар. 3 грудня 1942 року його перевели з концтабору Гросс-Розен до концтабору Дахау та інтернували там як так званого в’язня «захисного ув’язнення» під номером 40806. Він залишався в таборі лише одинадцять днів і 14 грудня 1942 року був депортований до концтабору Нойєнгамме, де його зареєстрували під новим номером в’язня 12767. На жаль, нам невідомо, чи пережив Михайло Кіхтенко переслідування та повернувся на батьківщину. Кишеньковий годинник з капсулем та ланцюжком чекають на повернення. Арользен Архіви та Музей Вінниці звертаються до всіх, хто може володіти інформацією про його родину: допоможіть повернути пам’ять і особисті речі рідним.
Біля 70 з 2000 особистих речей жертв нацистських переслідувань походять з України. З початком російської навали активний пошук їхніх родин був навряд чи можливим.
- Виставка працюватиме до 10 квітня. Детальнішу інформацію можна довідатись на фейсбук-сторінці Музею Вінниці.
- Час роботи: середа-неділя з 12:00 до 17:00.
- Вхід безкоштовний.
- Окрім того, ця виставка у банерному форматі експонується у стінах Вінницького технічного фахового коледжу за адресою вул. Хмельницьке шосе, 91/2.




