23 січня Вінницька громада проводжає останньою земною дорогою двох Захисників – Олександра Заболотного та Володимира Штеня. Обоє були гарними сім’янинами та добровільно долучилися до оборони України. Виконували військовий обов’язок на донецькому напрямку. Місцем вічного спочину для Героїв стане Алея Слави Сабарівського кладовища.

Вважав захист України своїм обов’язком – Олександр Заболотний

Олександр Заболотний був серед тих, хто у перші дні повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських загарбників. Воював гранатометником у лавах 425-го окремого штурмового батальйону «Скала» 23-ї окремої механізованої бригади. Загинув оборонець під час жорстокого бою, який разом із побратимами прийняв 12 квітня 2024 року поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області. Йому було 58 років.

Усе життя Олександра Заболотного було пов’язане з Вінницею. Він народився у місті 16 січня 1966 року, навчався у 30-й загальноосвітній середній школі, а по її закінченню здобув робітничий фах у професійно-технічному училищі. У його трудовій біографії була, зокрема робота на заводі газових аналізаторів, а пізніше – на підприємстві «Австрія Джус Україна», якій присвятив більшу частину свого професійного життя, що обірвалося з початком повномасштабного російського вторгнення.

«Олександр відразу сказав, що піде захищати Україну. На його рішення не могли вплинути жодні вмовляння. Він був переконаний, що це його обов’язок як сина, чоловіка, батька та дідуся», – говорить дружина полеглого Героя Валентина. Разом із нею Олександр виростив двох синів та дочекався і першої онучки, яку безмежно любив та безмірно пестував.

«Олександр був людиною слова та діла: відповідальним працівником, дбайливим сім’янином і господарем. Він мав неабиякий хист доводити все до ладу. За потреби міг і шафу змайструвати, і сантехніку чи телевізор полагодити – і це практично без жодних навичок, лише завдячуючи своєму розуму та вправним рукам. А ще його знали як затятого рибалку. У Вінниці донині згадують про найбільший улов чоловіка – сома у майже 19 кг, – розповідає дружина Героя. – Олександр мав ще дуже багато планів на життя. Усіма своїми думками він був із нами. До останнього свого дня на цій землі переконував, що зробить усе, аби нас захистити…»

Церемонія прощання з Олександром Заболотним розпочнеться сьогодні о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Рвався на передову з перших днів великої війни – Володимир Штень

Володимир Штень із початком повномасштабного російського вторгнення намагався чим може допомагати друзям та знайомим, які пішли боронити країну, та для себе відразу визначив, що так само візьме до рук зброю. Чоловік за власним покликом долучився до ЗСУ торік улітку. Був солдатом 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Виконував військові завдання на Донеччині. Поліг внаслідок ураження керованою авіаційною бомбою поблизу села Новосергіївка Покровського району. Трагічна подія сталася 20 січня цього року. Оборонець навічно залишився 50-літнім.

«Володимир не міг спокійно споглядати як нелюди нівечать долі, відбираючи життя. Від початку вторгнення чимало волонтерив і за першої ж можливості сам записався до війська», – каже дружина загиблого воїна Неля.

Народився Володимир Штень у Вінниці 30 травня 1974 року. Після закінчення 10-ї середньої школи освоїв справу слюсаря-складальника літальних апаратів. У цивільному житті працював у сфері транспортних перевезень. Мав сім’ю, в якій разом із дружиною викохав донечку, а також був люблячим сином для батьків та гарним братом для сестрички.

«Володимир для своєї сім’ї був готовий на все, щоб зробити щасливою. Він вмів любити всім серцем, і працювати з душею. Був надзвичайно хазяйновитим та добрим батьком і чоловіком. Ніколи не проявляв слабкодухості та не терпів несправедливості», – розповідає дружина полеглого воїна.

Церемонія прощання із Володимиром Штенем відбудеться сьогодні об 11:00 за адресою: вул. Д. Нечая, 63-А.

Поховають оборонця о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!