Однією із проблем воюючої України є процес мобілізації, пов’язаний із недоліками застарілої системи обліковування як призовників, так і військовозобов’язаних громадян. Про електронну систему обліку, про проєкт “Оберіг” та електронний військовий квиток — у сьогоднішньому матеріалі.

Що таке “Оберіг”

Насправді тема електронного обліку військовозобов’язаних (як призовників, так і людей віку, що перевищує призовний) — аж ніяк не породження часів повномасштабної війни. Ще у березні 2017 року Верховна Рада VIII скликання проголосувала за створення такого реєстру. А формально його запустили через місяць після вторгнення, 28 березня 2022 року.

Власником електронного реєстру “Оберіг” є Міністерство оборони України. Розпорядник — Генеральний штаб Збройних сил України. Крім того, доступ до цього реєстру, згідно із чинним законодавством, мають вітчизняні спеціальні служби — це СБУ та Служба зовнішньої розвідки.

Безпосередньо з реєстром працюють територіальні центри комплектування. Міські та районні його наповнюють, а обласні займаються адмініструванням цієї бази даних. Дані до “Оберегу” збираються з різних джерел, перш за все — з інших уже існуючих реєстрів. Скажімо, кількох міністерств (МВС, Мінфіну, Мінсоцполітики, МОЗ, Міносвіти), із реєстрів Пенсійного фонду, Державної судової адміністрації. Сюди ж має надходити інформація від ДПСУ, ЦВК та інших державних структур.

На початку жовтня поточного року, за словами міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, реєстр був наповнений уже на 90 з гаком відсотків. Тож можна сказати, що фактично перша частина процесу — власне створення повноцінного електронного реєстру — добігає кінця.

Навіщо потрібен електронний облік

Причин для появи такого реєстру, як “Оберіг”, декілька. У владі, скажімо, наголошували на тому, що досі є проблема із надаванням військовослужбовцям статусу учасника бойових дій. Такий загальний реєстр має покращити, пришвидшити цей процес.

Але, звісно ж, ключовою є тема тотального обліку військовозобов’язаних і подальшої мобілізації потрібної кількості придатних до військової служби в умовах війни громадян. Оскільки повномасштабна війна триває уже другий рік, українська армія, на жаль, зазнає втрат — як загиблих, так і поранених, — тож поповнення підрозділів Сил оборони новими людьми є питанням конче важливим.

З електронним реєстром цей процес має бути доведений до автоматизму, на чому наголошував, зокрема, колишній вже заступник міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олег Гайдук. Для ефективної і оперативної роботи з цією системою фахівців почали готувати на базі 179-го об’єднаного навчально-тренувального центру військ зв’язку ЗСУ.

Плюси і мінуси електронного реєстру

Безперечно, упорядкування процесу електронного обліку військовозобов’язаних, покращення і пришвидшення процесу мобілізації, уникнення різних непорозумінь, зокрема, із повістками для непридатних до військової служби людей (чи навпаки – для тих, хто вже воює на фронті) — це однозначний плюс, який додасть ефективності роботі державних та військових структур.

А мобілізацію, як зазначив у коментарі Новинам.LIVE колишній заступник керівника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко, проводити необхідно — з цілої низки причин. Тут і ті ж втрати, і можливе зменшення західної допомоги (зважаючи на неприємні тенденції у деяких країнах антиросійської коаліції, останньою з яких стала Словаччина, де президентка поставила на паузу процес військової допомоги Україні), і банально запит на суспільну справедливість — аби не було випадків, коли на фронт потрапляють, м’яко кажучи, не дуже придатні до бойових дій люди, до яких дійшла повістка, а здорові молоді чоловіки сидять по ресторанах тилових міст. Електронний реєстр “Оберіг” має упорядкувати процес обліку і унеможливити подібні випадки.

Втім, є у цій історії й свої потенційні мінуси. Як раніше заявляв військовий експерт Дмитро Снєгирьов, під час створення і використання електронного реєстру треба враховувати те, що російсько-українська війна відбувається не тільки на полі бою, а і у кіберпросторі. Російські хакери регулярно атакують українські і не тільки інтернет-ресурси, намагаючись здобути потрібну їм інформацію.

Електронний реєстр обліку військовозобов’язаних, призовників та військовослужбовців — це дуже ласий шматок для ворога. А несанкціонований доступ хакерів з країни-агресора (які цілком очевидно працюють на ФСБ чи ГУР) може спричинити серйозні проблеми — і для військових на фронті зокрема. Тож ключовим питанням тут є безпека “Оберегу”, безпека тих даних, які у ньому зібрані. Від цього врешті-решт залежить і успішність дій української армії. Втім, у Міноборони з самого початку зазначали, що займаються цим питанням дуже серйозно.

Оскільки війна триває — мобілізація в Україні також продовжуватиметься. З електронним реєстром вона має позбутися того негативу, який оточував мобілізаційний процес, особливо через деякий час після початку війни, коли усі, хто хотіли піти в армію добровольцями, уже втілили своє бажання — і основним поповненням ЗСУ стали саме мобілізовані.