Існує великий перелік ступенів та форм втрати зору чи його порушення, але основний поділ – це незрячість та слабозорість. Люди з такими особливостями, пройшовши навчання, орієнтуються дотиком та слухом за допомогою білої тростини та пересуваються містом за вивченим маршрутом або з супроводжуючим. 

 

Для людей з вадами зору та незрячих небезпечними можуть бути суцільні рельєфні покриття. Наприклад, коли весь тротуар викладений бруківкою – це може стати перешкодою. Водночас тактильні смуги працюють як попереджувальний елемент та мають бути контрастними по своїй фактурі в порівнянні з основним мощенням.

 

Навісні перешкоди на рівні голови та розосереджений шум навколо, який ускладнює орієнтування при визначенні орієнтації в просторі, також є небезпечним.

 

Щоб заклад харчування був дружнім для людей з порушенням зору та незрячих важливо передбачити:

• На вході присутній адміністратор або хостес, який зустрічає відвідувачів і допомагає знайти вільний стіл;
• Є сайт, на якому розміщено актуальне меню доступне для зчитування програмами екранного доступу (скрінрідерами);
• Текст меню надрукований шрифтом не менше 14 розміру або пропонується лупа, шрифт без зарубок. Наприклад, Helvetica, Standard, Univers тощо;
• Скляні елементи інтер’єру мають контрастне маркування;
• Перша і остання сходинки перед входом та всередині приміщення виділені яскравим контрастним кольором.

Додатково:

• Меню можна самостійно переглянути на планшеті офіціантів, збільшуючи інформацію до потрібного розміру, або наявний QR-код, через який завантажується електронна версія меню;
• Наявне актуальне меню шрифтом Брайля;
• На шляху відвідувача немає неочікуваних бар’єрів (таких як вішалки, рекламні острівки та інше).