Щороку 10 березня українці відзначають День Державного гімну України. Слова «Ще  не вмерла Україна» етнограф Павло Чубинський написав у 1862-му. Офіційно музичну редакцію славня Верховна Рада України погодила 15 січня 1992-го. 6 березня 2003-го парламент ухвалив Закон України «Про Державний Гімн України».

Народні обранці, зваживши на пропозицію тодішнього президента України Леоніда Кучми, слова Чубинського «Ще не вмерла Україна» замінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Історія створення славня

1862-ий, Київ, вулиця Велика Васильківська, 122. Там, у домі купця Лазарева, мешкав етнограф, фольклорист й поет Павло Чубинський. У нього часто молодь збиралася на вечірки. На одній з таких сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню «…Серце біє і кревліє за свою свободу…». Чубинського вона настільки вразила, що в задумі вийшов у сусідню кімнату, а через пів години повернувся з уже готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.

Творіння вмить стало популярним в українофільських гуртках, щойно об’єднаних у «Громаду». Популярним настільки, що його автора покарали. 20 жовтня 1862-го шеф жандармів князь Долгоруков звинуватив 23-річного Чубинського в авторстві «возмутительных песен и прокламаций» і «за вредное влияние на умы простолюдинов» вислав його на проживання під наглядом поліції в Архангельську губернію.

Але поезію це не спинило. Вірш опублікували у листопадовому номері львівського журналу «Мета». Там його й прочитав композитор, греко-католицький священник Михайло Вербицький. Щоправда, чиє то творіння не знав, адже впорядники ім’я Чубинського не вказали та й сам вірш, ховаючи від жандармського ока, розмістили поміж Шевченкових рядків.

Вербицькому рядки не давали спокою. Спочатку він написав музику для гітари, а вже згодом адаптував її для хору. Ба більше, патріотичну пісню представив як солоспів та особисто виконав її на сходинах гімназійної Громади в Перемишлі. А пізніше зробив із неї хорову композицію.

Цікаві факти про славень України

• Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки  «Jeszcze Polska nie zgineła…»
• Лише Іван Франко та Леся Українка визначили «Ще не вмерла Україна» як національний гімн.
• Уперше майбутній гімн публічно виконали 10 березня 1865-го в Перемишлі як завершальний концертний номер перших у Галичині світських вечорниць, присвячених Тарасові Шевченку.
• Перший запис гімну «Ще не вмерла Україна» відбувся за участі визначного українського оперного співака Модеста Менцинського в жовтні 1910-го в німецькому Кельні на фірмі Gramophon.
• Починаючи зі середини 1860-их «Ще не вмерла Україна» стала поширюватись спочатку на західноукраїнських землях, а згодом – і на Наддніпрянщині й у місцях компактного проживання українців – у Канаді та США.
• Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918-го пісня «Ще не вмерла Україна» звучала як національний гімн при УНР, ЗУНР, Гетьманаті та Директорії.
• Слова і музика пісні почали з’являтися у багатьох виданнях: у Львові, Києві, Відні, Берліні – українською мовою та в перекладі англійською, німецькою й іншими мовами. Його виконували різні хорові колективи та духові оркестри.
• У Наддніпрянській Україні пісню заборонило російське самодержавство.
• «Ще не вмерла Україна» звучало наряду з «Вічним революціонером» Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, під час проголошення Акту Злуки у 1919-му.
• Восени 1919-го, окупувавши Київ, денікінці спалили всі наявні примірники «Ще не вмерла Україна», випущені 1917-го.
• 15 березня 1939-го пісня отримала статус офіційного гімну Карпатської України, яка проіснувала недовго.
• Більшовицький режим пісню оголосив буржуазно-націоналістичною, суворо заборонив, жорстоко переслідував, а за її виконання можна було заплатити не лише свободою, а й життям. Головна причина заборони – текст, який не давав забути українцям, що вони українці, що не вмерла Україна, що ми козацького роду.
• За часів радянського союзу варіант гімну «Ще не вмерла Україна» був відкинутий. Тоді 1949-го по 1991-ий гімном Української РСР став варіант «Живи Україно, прекрасна і сильна» на слова Павла Тичини.
• Наприкінці 1980-их – початку 1990-их пісня почала набирати широкого розголосу серед українців.
• У липні 1991-го після урочистих зборів, присвячених першій річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України, у палаці «Україна» відбувся концерт, завершальним акордом якого стало виконання всіма присутніми у залі пісні «Ще не вмерла Україна».
• Сьогодні існує багато версій аранжування гімну України. Наші артисти виконують український славень на сцені, на футбольному полі і у гарячих точках – у Бахмуті, у Херсоні, в Харкові і у Києві. Від початку повномасштабної війни гімн України співають по всьому світу, а у ці дні він є символом свободи і демократії на вулицях Тбілісі і Батумі в Грузії.