Вінничанин Олександр Никитюк став одним з найцікавіших художників міжнародного мистецького симпозіуму Šiluva Art Bieannale. Україна у цьому престижному форумі взяла участь уперше. Представляти країну Олександру довелося брати участь дистанційно. Він не встиг напередодні вакцинуватися проти COVID-19.

Про це пише видання Вінниця.info.

«Взяти участь у цьому симпозіумі сучасного мистецтва мене запросили ще у 2020 році. Але через карантин, симпозіум перенесли на цей рік. У травні запропонували подати проєкт. Я надіслав ескізи та опис. Проєкт прийняли для реалізації. Коли у червні надіслали лист-запрошення, у ньому було указано, що для приїзду у Литву, де і відбувався симпозіум, у мене має бути сертифікат про вакцинування проти ковіду тими препаратами, які визнає Євросоюз. Так, як між двома щепленнями має бути проміжок у 21 день, я зрозумів, що не встигаю. Про що і повідомив організаторів. А вони запропонували взяти участь дистанційно. У режимі онлайн. Але, за певних вимог. Зняти презентаційний ролик з серією фотографій, як я виконую об’єкт. І він мав би бути пов’язаний з Литвою» – розповідає Вінниця.info Олександр.

Мистецький форум проходив у місті Шилува. Це невелике містечко з населенням менш як 700 мешканців у Литві. Є головним місцем католицького паломництва країни.

«Місто засновано у 14 столітті за часи Великого князівства Литовського. Отримало Магдебурзьке право у 15 столітті. І якраз у цей час територія князівства розповсюджувалось аж до кордонів з сучасною Сумською областю. Вирішив поїхати на Сумщину, водночас там же проводили ще один мистецький проєкт у селі Могриця. Там дуже красивий крейдяний кар’єр. І він ідеально підходив до мого проєкту в історичному напрямку», – зауважує Никитюк.

У своєму проєкті «Ефемерність» митець зобразив піраміди три з яких наче виринають з землі, одна наче літає у просторі.

«Це наче ілюзія метафізичного перетворення. Те, що цю роботу обрали обкладинкою каталогу з поміж всіх робіт міжнародного симпозіуму Šiluva Art Bieannale, для мене це визнання Вінниці! Адже кругом вказується наше рідне місто. Про нього дізнаються у різних країнах. Та й навіть різних міст нашої України. Адже виконував я цей об’єкт у Сумській області», – констатує Олександр.