У зону бойових дій російсько-української війни повертається приватна військова компанія “Вагнер”, уже без своїх легендарно-одіозних керівників. Про це пише видання “Новини.LIVE”. Чому це важливо для окупаційного контингенту російських військ, і що у цій ситуації варто зробити Силам оборони України — у сьогоднішньому матеріалі.

“Вагнери” повертаються

В останні дні у різних джерелах з’явилася інформація про те, що російське військове командування повертає на фронт підрозділи приватної військової компанії “Вагнер”. Про це, зокрема, заявив у інтерв’ю американському виданню CNN командир оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія”, бригадний генерал Олександр Тарнавський.

Крім того, про повернення “вагнерівців” пишуть і російські джерела. Йдеться, зокрема, про те, що на базі “Вагнера” у Молькіному (це в Краснодарському краї Російської Федерації) завершено формування підрозділу із тих членів ПВК, які відмовилися підтримувати весняний бунт тодішнього очільника “Вагнера” Євгена Пригожина.

З’явилися навіть припущення про те, куди саме командування окупаційного контингенту російських військ відправить благонадійних “вагнерівців”. Йдеться, зокрема, про Херсонську область, лівобережну частину якої російські окупанти контролюють майже у повному обсязі. Наскільки ж це серйозно і важливо для контрнаступу Сил оборони України, який на кінець вересня почав досягати мети у вигляді прориву “лінії Суровікіна”?

Плюс чи мінус для Путіна

За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, такий крок російської влади — повернення ПВК “Вагнер” (частково чи повністю) на фронт — є цілком прогнозованим, але разом з тим і визнанням серйозних проблем у окупантів.

Найманці ПВК “Вагнер” у свій час продемонстрували, що вони є чи не найбоєздатнішою частиною російських військ в Україні. Це врешті-решт обернулося “запамороченням від успіхів” у Євгена Пригожина і бунтом у вигляді незавершеного походу на Москву — але готовність і потужність “вагнерівських” підрозділів, принаймні, на фоні інших російських військ, була очевидною.

Після бунту Пригожина в Кремлі вирішили применшити вплив і значення “Вагнера” на війну — але, як виявилося, цей крок став якщо не провалом, точно невдачею. Повернення підрозділів пригожинської ПВК на фронт — визнання цієї невдачі, що навряд чи сподобається Путіну і росіянам. Але це ще пів біди.

Як підкреслив Дмитро Снєгирьов, цим своїм кроком Кремль фактично перекреслив свою кількамісячну інформаційну кампанію з дискредитації ПВК “Вагнер”. Тобто ще учора в Росії “вагнерівців” активно намагалися забути, зносили могили на цвинтарях тощо — а сьогодні виявляється, що усе сказане Путіним (і зроблене його силовиками), було щонайменше перебільшенням, якщо взагалі не брехнею.

І пояснити цю несподівану трансформацію кремлівським агітаторам та пропагандистам, які після бунту Євгена Пригожина взялися лаяти “Вагнер”, буде дуже непросто. Крім того, це додасть сум’яття у й так вже знервоване та дезорієнтоване провалами на фронті та в тилу російське суспільство.

Херсонщина чи Бахмут

Ще одне важливе питання — куди саме направлять підрозділи ПВК “Вагнер”. В принципі, частково на це питання уже була дана відповідь — за інформацією російських джерел, “вагнерівців” відправлять (чи, можливо, уже відправили) на лівобережжя Херсонської області.

Такий крок, пояснив Дмитро Снєгирьров, є цілком логічним. Не так давно окупаційне командування перекинуло із Херсонської області на Запорізький напрямок підрозділи повітряно-десантних військ, аби втримати фронт там, де контрнаступ Сил оборони України є чи не найпотужнішим.

Але це рішення автоматично послабило позиції росіян на Херсонщині, де українські війська уже потихеньку займають плацдарми на лівобережжі, готуючи ґрунт для подальшого наступу і звільнення Херсонської області та півдня Запорізької (а далі — Криму). Тож саме там у росіян зараз дуже проблемна ситуація — фактично від Нової Каховки і аж до Козачих Лагерів.

Є, звісно, проблеми і на інших напрямках, наприклад, під Бахмутом, де довгий час “вагнерівці” і воювали, здобувши щонайменше всеросійську популярність. Але туди, як припустив експерт, підрозділи ПВК “Вагнер” не будуть направляти — бо там і без них є до десяти різноманітних приватних військових компаній, а також підрозділи так званих “кадировців”.

Чи уповільнять “вагнерівці” контрнаступ ЗСУ

Саме на такий розвиток подій і розраховує командування окупаційного контингенту, вирішивши використати “вагнерівців” на найпроблемніших ділянках фронту. Але, зазначив Дмитро Снєгирьов, тут у росіян відверто небагато шансів.

По-перше, один, нехай і, можливо, найбоєздатніший підрозділ російських військ не зможе змінити ситуацію на фронті кардинально — а перевага Збройних сил України, її успіхи під час контрнаступу є очевидними, причому не на одному напрямку.

По-друге, Сили оборони України зараз не просто не поступаються, а мають перевагу над росіянами у контрбатарейній боротьбі та засобах ураження. Тож цілком реальним є варіант нищівного удару по підрозділах ПВК “Вагнер” ще на стадії оперативного їх розгортання. Шансів на щось уплинути у “вагнерівців” в такій ситуації буде, м’яко кажучи, небагато.

Тож в цілому рішення про повернення ПВК “Вагнер” на фронт може створити ЗСУ хіба невеликі тактичні проблеми. Загальну картину, яка склалася на кінець вересня, це уже не змінить.