“Мрію, щоб мені ногу до коліна відірвало”: боєць про втому на фронті
“Джокер” розповів шокуючу історію, як деякі бійці на передовій радіють пораненням. Водночас наголошує, що сам збирається воювати до перемоги.
27-річний Віталій “Джокер” – один з кращих піхотинців 28-ї механізованої бригади. Чоловік воює на фронті від першого дня повномасштабного вторгнення, а останній рік – у піхоті на нулі. За цей час він був у відпустці лише 10 днів.
Про те, як військові стомилися, він розповів в інтерв’ю українському журналістові Юрію Бутусову.
“У багнюці з ніг до шолома після трьох діб на передовій позиції. Видатна та авторитетна людина на війні, два роки з першого дня на фронті, рік у піхоті на нулі, завжди старший на позиції, командир штурмової групи”, – так описує його Бутусов.
На питання журналіста, про що мріє Віталій, боєць напівжартома каже, що мріє, аби йому відірвало ногу до коліна.
“Тому що просто піти з війни я не можу. Сказати, що я не зморився – зморився. А так, відірвало ногу – пів року відпочину. Поставлять протез – потім повернуся назад. Може й не буду піхотинцем, але можу бути дронщиком або АГСником. Тобто на позиції, де не треба багато бігати. А якщо нормальний протез поставлять, то може й буду бігати”, – напівжартома каже “Джокер”.
Уже серйозніше Віталій зізнається, щоб був би не проти відпочити хоча б три місяці.
“Треба морально відійти, щоб принаймні повернувся сон. Зараз я відчуває, що організм вже підводить. Треба відновити здоров’я. Ну ще рік-два я тут протягну. А далі ми (ветерани. – Ред.) будемо людьми, які постійно їздять по лікарнях”, – сказав він.
“Джокер” розповів шокуючу історію, як бійці на передовій радіють пораненням, бо настільки втомлені бути постійно на фронті.
“Я колись йшов з товаришем. А він каже: “Блін, рік уже не ранило”. Потім раз – і йому в ногу прилітає. Його несуть, а він радіє, посміхається, що він відпочине”, – зазначає боєць.
Водночас, він засуджує ухилянтів, або тих військових, які намагаються відсидітися у тилових частинах.
“Є війна. Я не розумію, ну сенс там сидіти (в тилу. – Ред.). Якщо я хоч на трохи зможу приблизити нашу країну до перемоги, то як я можу там сидіти. Я на війні доти, доки йде війна. Або мене вб’ють, або вона закінчиться. Поки триває війна – буду воювати”, – підсумував боєць.