Україна – це країна з достатньо важкою історією. Україна – це країна, яка бореться за право свого існування та незалежність багато віків, від часів існування Київської Русі. Нас роздирали на шмаття, вбивали, грабували, калічили, гнітили – наш народ, культуру, мову, території тощо. Проте кожного разу ми вставали з попелу та не здавались.

Наразі ми є свідками історичних подій, вирішальної битви проти ворога, який мучив та катував наш народ та державу занадто багато років. Ця битва є не менш важкою, ніж усі попередні, але відступати вже нема куди, маємо йти до кінця. До кінця та розвалу російської імперії. До перемоги. 

Сучасне козацтво має в руках тепер не шаблі, а АК та гвинтівки, не коней, а важку техніку, не гармати, а сучасні РСЗВ, САУ; снаряди, ракети, дрони. Проте що залишилось незмінним – це український дух та прагнення бути вільними. Тепер нашими захисниками ми називаємо ЗСУ. Збройні Сили України – це воїни, нащадки великих козаків Северина Наливайка, Остафія Дашкевича, Богдана Хмельницького, Павла Полуботка, Петра Дорошенка, Івана Сірка тощо. Тепер саме вони воюють, захищають, борються та, на жаль, багато хто кладе свої життя. 

Тому сьогодні, відзначаючи День Збройних Сил України, ми дякуємо усім Захисникам та Захисницям, які пишуть нові сторінки сучасної історії України, та вклоняємо голови та вшановуємо пам’ять кожного, хто повернувся “на щиті”.

Бажаємо всім воїнам повернутись зі щитом та перемогою. Дякуємо за захист.

Віримо в ЗСУ!

Героям Слава!