Міжнародний реєстр збитків від війни відкриють з квітня. Заяви від постраждалих від повномасштабного вторгнення РФ в Україну прийматиме відповідний секретаріат реєстру. Він “збиратиме, оброблятиме, систематизуватиме, групуватиме й заноситиме їх у відповідні секції”. 

Про це в коментарі “Укрінформу” розповіла заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.

Вона уточнила, що у квітні 2024 року стартує перша категорія реєстру – та його частина, що стосуватиметься збитків і шкоди, заподіяних фізичним особам, які втратили житло. 

“Ми розпочали з цієї категорії, оскільки стосовно неї багато чого зроблено в Україні”, – пояснила заступниця міністра.

За її словами, через застосунок “Дія” теж можна подати заявку й отримати компенсацію за знищене чи пошкоджене майно. Цю базу на нашій українській системі вже сформовано, і її можна буде легко передати до міжнародного реєстру. 

Буде розроблено інструкцію, як подавати заяву. Доступні будуть дві мови – українська й англійська, на вибір. 

У відповідній формі треба буде позначити біля запропонованих тверджень: “так” чи “ні”.

До реєстру потрібно буде завантажити відповідні докази.

“Йдеться про експертизи, свідчення, протоколи поліції, матеріали кримінальної справи – будь-які підтверджувальні документи”, – розповіла вона.

Нині налагоджується співпраця міжнародного реєстру з наявними реєстрами в Україні, які також ведуть облік пошкодженого та знищеного майна, аби можна було використовувати ці дані для верифікації заяв.

“Дія” виступатиме посередником між національними реєстрами й міжнародним, уточнила Мудра. 

Очікується, що за першою категорією надійдуть сотні тисяч заяв, оскільки в українському реєстрі вже зафіксовано близько 500 тисяч заяв на компенсацію. 

Враховуватимуться не лише матеріальні збитки, а й шкода, заподіяна особистій недоторканності, здоров’ю.

Громадяни зможуть звернутися в реєстр із приводу втрати через війну або на війні своїх близьких, рідних. Примусово депортовані чи внутрішньо переміщені особи, або ті, хто виїхали з країни, теж зможуть скористатися реєстром. 

Далі поступово додаватимуться інші категорії – для держави та юридичних осіб. Згодом з’явиться орган – комісія, яка оброблятиме цю інформацію й на її підставі ухвалюватиме рішення про суми компенсації, конкретизувала Мудра. 

Компенсаційна комісія ще не створена, розповіла вона. Для формування цього окремого органу потрібна багатостороння міжнародна угода, яка має бути підписана державами й ратифікована парламентами країн-підписантів.

Відтак реєстр припинить своє функціонування і стане до комісії, коли вона буде створена. 

“Наша амбітна ціль – щоб проєкт угоди про міжнародну компенсаційну комісію був узгоджений до кінця поточного року. Ще якийсь час піде на її підписання й далі – на ратифікацію”, – додала заступниця міністра.

На її думку, підписантами виступатимуть ті самі країни, які взяли на себе зобов’язання стосовно створення реєстру, а також інші країни, “щоб мати глобальну підтримку”.