«Не на показ, а за покликом серця»: Асоціація органів самоорганізації населення Вінниці з перших днів повномасштабного вторгнення долучається до допомоги ЗСУ. Цього разу пунктом призначення став Вінницький обласний шпиталь для інвалідів війни. У пакунках змінний одяг, а також домашня випічка та консервація.

Середа, 25 січня. Вінницький обласний шпиталь для інвалідів війни. Волонтери вивантажують пакунки із замовленням медиків. А це у першу чергу одяг: футболки, спортивні штани, – яких так потребують військові, котрі проходять лікування. Адже до медзакладу вони зазвичай потрапляють в тому, в чім є – просто із передової. А ще в гуманітарному багажі домашня випічка та консервація. Все це зібрали квартальні комітети Вінниці.

Голова Асоціації Наталія Панчук каже, що до такої допомоги квартальні комітети долучаються не вперше. Нещодавно подібний вантаж доставили до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. Пирогова.

«До кожного з медичних закладів спорядили комплекти, в яких близько сотні футболок і пару десятків штанів. До збору таких необхідних речей долучилися мешканці приватного сектору, які з готовністю відгукнулися на заклик квартальних комітетів, – розповідає вона. – На додачу до цього ще й доклали рук до приготування випічки та знесли різноманітну консервацію. Усе для того, щоб урізноманітнити раціон і порадувати наших захисників».

За словами Наталії Панчук, волонтерською діяльністю квартальні комітети опікуються від початку війни, об’єднуючи населення для допомоги Збройним Силам України. Безпосередньо на фронт лаштують усе, на що є запит. Про потреби дізнаються телефоном від своїх друзів чи знайомих, які воюють або волонтерів, зокрема Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу.

«Кожний квартальний комітет, як невеличка об’єднана громада. Одні готують випічку або збирають і роздають одяг, інші – рихтують лопати, кирки, окопні свічки тощо або приносять консервацію. Виконуємо замовлення по мірі надходження заявок. Така робота відбувається постійно, йде мова вже про тонни допомоги, – каже голова Асоціації. – Як і вся Вінницька громада, ми працюємо не на показ, а за покликом серця. До речі, сьогодні у п’ятьох працівників Асоціації рідні – чоловіки, брати, батьки безпосередньо воюють на фронті. Тож, ми донатимо кошти, які щомісяця направляємо до одного із наших захисників. Зараз немає маленьких справ. Адже це внесок у нашу Перемогу!»