Родина всиновила дітей із Донеччини, батько яких загинув у них на очах (ВІДЕО)
Тато Олі й Андрія загинув прямо в них на очах — на подвір’ї власного будинку. Найбільше діти боялися, що їх віддадуть до дитбудинку, але, на щастя, ось уже рік вони живуть у люблячій родині.
Про родину із великим серцем розповідає видання “ШоТам”.
Коли російський снаряд вбив тата прямо в них на очах, Оля та Андрій найбільше боялися лишитися на самоті. Але, на щастя, вже рік брат із сестрою живуть у люблячій родині. Ніна та Микола всиновили Олю з Андрійком, хоча самі лишилися без дому та втратили сина.
«Відчула, що вони хороші люди, я можу їм довіряти», — Оля, втратила батька через обстріл.
Повномасштабна війна застала Олю та Андрія вдома в Лимані, що на Донеччині. Їхня мама померла 4 роки тому, дітей виховував батько. Він загинув минулої осені: снаряд упав на подвір’я, а Оля з Андрієм врятувалися, бо були в будинку.
Спочатку дітей взяла до себе тітка, але залишити не змогла, і дітей відправили до пансіонату на Закарпаття. Тоді про них і дізналася родина Полякових — вони теж були з Лимана.
«Жінка каже: “Ти знаєш, у мене ці діти не виходять з голови. Це діти наші”», — Микола Поляков, прийомний батько.
Ніна та Микола в шлюбі вже 35 років. До великої війни подружжя виховувало двох інших всиновлених дітей — Настю та Толіка. Коли росія вдерлася повномасштабно, Ніна та Микола з дітьми виїхали на захід України.
Через кілька тижнів дізналися, що в їхній будинок влучив російський снаряд і зруйнував його вщент. А восени від серцевого нападу помер Толік…
Ніна вкрай важко переживала втрату… Витягнути з душевного мороку допомогли Оля й Андрійко. Жінка побачила в соцмережі їхню історію, і серце відчуло, що вона має дати цим дітям тепло і любов. Не зупинило навіть те, що родина жила в шелтері та мала небагато місця.
«Ми з’їздили з чоловіком, познайомилися з цими дітьми. Діти, звичайно, були травмовані, налякані. Ми познайомилися, сподобалися одне одному», — Ніна Полякова, стала мамою для дітей-сиріт.
Діти швидко подружилися й зі старшою Настею.
«Коли дорогою їхали додому, ми вже спілкувалися та грали в слова, в міста грали. Сміялися, вже такі були веселі», — Настя Полякова, донька Ніни Полякової.
Минув уже майже рік, як Андрій та Оля живуть у новій родині. Настя теж допомагає з уроками, грає у футбол з Андрієм, а з Олею дивиться фільми. Втім, Оля з Андрієм ще не відійшли від пережитого: досі прокидаються від жахів та дуже сильно бояться обстрілів.
З хлопцем працює психолог, і пані Ніна вірить, що з часом Андрійкові стане краще. Наразі родина живе у львівському шелтері, який облаштувала компанія «АВ метал груп». Але мріє про власний будиночок з городом на Закарпатті.
«По клімату Берегове нам підходить — таке точно, як було в Лимані, теж тепла погода там. Хотілося б, звичайно, щоб був свій невеличкий будиночок, щоб у дітей у кожного була своя кімната. Взагалі Закарпаття нам дуже подобається», —. Ніна Полякова, стала мамою для дітей-сиріт.