До повномасштабного вторгнення був підприємцем, а сьогодні він ще й активний волонтер, який разом з командою взаємодіє з Міжрегіональним координаційним гуманітарним штабом. Юрій Гречановський за кермом долає сотні кілометрів, аби прийти на поміч тим, кому ця допомога необхідна. З початку війни чоловік продав свій легковик аби купити бус для доставки усього необхідного для Захисників.

«Я не міг бути осторонь, коли в країні йде війна. Вирішив продати свій легковий автомобіль та купити бус аби організовувати гуманітарні виїзди. Щоразу думаю чим можу бути корисним», – говорить волонтер.

Юрій Гречановський – представник команди волонтерів, яка працює над допомогою військовим та мешканцям деокупованих територій. Нещодавно він був нагороджений Подякою від Вінницької міської ради та її виконавчого комітету за особистий внесок у збереження суверенітету, зміцнення держави та наближення Перемоги.

Волонтери працюють на межі виснаження та безперервно намагаються надавати допомогу якомога більшій кількості людей. Такі люди, як Юрій та його команда, доводять, що незважаючи на труднощі, людська доброта та взаємодопомога можуть перемогти будь-які перешкоди.

«Знаєте, сьогодні, хто б ким не був, чим би не займався до війни, щоб не любив чи звідки не був би родом, – внесок кожного є вагомою частиною до спільної Перемоги. Адже все починається з бажання. І ти знаходиш у собі ці сили – вставати й робити усе аби кожен твій день був продуктивним. Не боятися та розуміти чим ти можеш допомогти», – говорить волонтер.

Попри складнощі, пану Юрію та його побратимам не бракує запалу та енергії. Адже вони переконані, що кожен, хто допомагає вкладає частинку свого серця та душі у цю справу. Вони їздили в деокуповані міста України та на власні очі бачили, що після себе залишає країна-терористка.

«Як тільки звільнили Лиман, Ізюм, Балаклію, Куп’янськ – ми з хлопцями вирушали з гуманітарним вантажем. Пам’ятаю, як сьогодні, реакцію маленької дівчинки з деокупованого Ізюма, коли ми їй передали просту річ – велосипед…Ви б бачили ці оченята, які були сповнені радості, щастя та безмежної вдячності… та її маму, яка зі сльозами на очах, дякувала нам. Ці миті радості нагадують нам про сенс життя! Про те, що наше майбутнє – це діти», – каже Юрій Гречановський.

Волонтер розповідає, що здійснив вже певно більше, як півсотні виїздів.

«Майже кожні вихідних ми з хлопцями їздимо до наших воїнів. З початку війни ми привозили Захисникам і продукти, і одяг, і спорядження тощо. Серед найнеобхіднішого – це тепловізори, автомобілі, маскувальні сітки. Словом, усе, що потрібно», – говорить волонтер Юрій Гречановський.

Також він розповів, що коли разом із колегами приїздить до наших Захисників на передову, вони завжди щиро радіють їх візиту. «Сьогодні нашим Захисникам не вистачає простого людського спілкування. Знаєте, слово має для них цілющий ефект», – додає волонтер.

Зараз Юрій разом із командою возить у прифронтову зону допомогу цивільним та бійцям. Від взуття, їжі та одягу – до автівок. Так, нещодавно вони доправили два автомобілі на передову.

«Уявіть собі ми привезли «Ниву» для військового, у якого саме був день народження. Емоції переповнювали і його, і нас, коли ми про це довідались», – каже Юрій Гречановський.

Кожне відрядження вінницького волонтера триває приблизно кілька днів. Ввезуть допомогу на передову, і впевнено долають неблизький, часом небезпечний шлях. Туди їде бус, іноді два, лавета та авто для військових, а звідти, як останнього разу, забрали поламаний автомобіль аби його відремонтувати.

«Кожна наша поїздка в зону бойових дій – це свого роду випробовування фортуни. Втім я розумію, що, якщо не ми, то хто буде допомагати? Аби всі сиділи вдома могло б бути все по-іншому… Знаю, що страшно, знаю як це – коли ти бачиш на власні очі вигорілі, розбомблені міста… Ми маємо допомагати, хто як може, ну бо як по-іншому», – каже Юрій Гречановський.

Вінницький активіст закликає мешканців міста долучатись до проєктів на підтримку Збройних Сил України. Він переконує, що лише спільними зусиллями ми зможемо наблизити Перемогу над агресором.