Питання безбар’єрності набуло особливо важливого значення в умовах війни, яка загострила всі процеси.

Ветерани, які отримали травми та поранення, люди, що втратили домівки та змушені шукати прихисток в інших громадах, діти, які пережили більше, аніж багато хто з дорослих, – усі українці певною мірою відчули на собі тягар бар’єрів у повсякденному житті.

З ініціативи Першої леді України Олени Зеленської ще в 2021 році була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Вона передбачає створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками: суспільна та громадянська, а також освітня, економічна, інформаційна, фізична, цифрова безбар’єрність.

Повномасштабне вторгнення не завадило реалізації Плану заходів з виконання Стратегії на 2021 – 2022 роки, тож днями Уряд підтримав відповідний План заходів на 2023 – 2024 рр., в якому активну роль відіграватимуть обласні військові адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Як приклад успішного втілення принципів доступності, на Вінниччині за останні роки було втілено чимало важливих кроків:

• маємо стовідсоткову доступність закладів охорони здоров’я та майже стовідсоткову у соціальній сфері. (Хоча ще три роки тому ці показники були менше сорока відсотків);
• доступними є дві третини закладів освіти;
• дев’яносто два відсотки усіх освітніх закладів області забезпечені укриттями (війна внесла свої корективи)

«Сьогодні, коли ми говоримо про доступність, маємо на увазі й наявність укриттів. Це дало можливість нашим дітям відвідувати садочки та навчатися безпосередньо у школах»,- прокоментував Сергій Борзов.

Він також зробив акцент на доступності транспортної та дорожньої інфраструктури регіону: створення служби для супроводу незрячих, «соціальне таксі» для перевезення осіб з інвалідністю, облаштування увігнутого «кассельського бордюра» у центрі Вінниці, до якого низькопідлоговий транспорт під’їжджає впритул до зупинки задля зручності усіх пасажирів.

В області впроваджуються й інші приклади сучасних європейських зразків доступності та безпеки. Зокрема, почали влаштовувати пішохідні переходи, підняті до рівня тротуару, які полегшують пересування на кріслах колісних та з дитячими візками. Крім того, улаштували тактильну плитку, зробили пониження бортового каменю, встановили світлофори зі звуковими приладами тощо.

Як приклад доступних закладів, де втілено основні принципи безбар’єрного простору – збудований за програмою Президента України «Велике будівництво» спорткомплекс «Здоров’я» та обласний молодіжний центр «Квадрат», приміщення якого адаптовано під сучасні норми доступності.

Зауважимо, що в умовах війни Вінниччина продовжує приймати вимушених переселенців, зокрема, також тих, які перебувають в спеціалізованих соціальних закладах та потребують постійного догляду. Тож постала потреба у створенні додаткових доступних місць у профільних закладах області.

«Влітку ми разом з міжнародною організацією «Лікарі без кордонів» за місяць провели реконструкцію з урахуванням норм доступності одного з поверхів Обласного пансіонату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку. Завдяки цьому маломобільні особи перебувають у комфортних умовах»,- підкреслив Сергій Борзов.

В області продовжують працювати над втіленням низки проєктів з доступності, залучаючи до співпраці міжнародних партнерів. Це вкрай важливо, адже безбар’єрність — це не просто про комфортне життя для людей будь-якого віку, статі та стану здоров’я, а й про життя та розвиток загалом.