10 жовтня 2022 року російські війська завдали першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Росіяни тоді застосували 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, і ударні БпЛА типу Shahed-136. Після того аналогічні удари повторювались з різною періодичністю (переважно 7-10 днів) майже до кінця опалювального сезону — останній “енергетичний” обстріл стався 9 березня, коли було випущено 75 ракет.

І хоч більшу частину ракет Силам Протиповітряної оборони ЗСУ вдавалося перехоплювати й збивати, певного ефекту цей російський енергетичний терор досяг — майже всю зиму Україна прожила в умовах аварійних і планових відключень електроенергії, а слова “блекаут”, “графік” і “черга” знали навіть діти.

Цього року скептики прогнозували аналогічну тенденцію, однак на календарі вже 29 жовтня 2023 року, а спроб масованого обстрілу об’єктів енергетики досі зафіксовано не було. Дехто це пов’язує з відносно теплою осінню (порівняно з минулим роком) — мовляв, ще не на часі. Інші ж припускають, що запас ракет у Росії наразі недостатній для такого терору.

Що по ракетах?

За даними міністра оборони України Олексія Резнікова, станом на 24 лютого 2022 року у Росії було накопичено 2257 стратегічних високоточних ракет. До того ж відомо, що під час війни було виготовлено 596 таких ракет. З них за перший рік війни (станом на 24 лютого 2023 року) було використано 2421 ракету. Таким чином неважко порахувати, що другий рік війни Росія почала з запасом лише у 432 ракети і з можливістю виготовлення не більше 40 ракет на місяць (за даними ГУР МО). Власне, це певною мірою пояснює те, чому вже на початку березня масовані ракетні обстріли припинились.

Звісно, Росія все ще здатна виготовляти нові ракети, поповнюючи запаси, що називається, на ходу. За інформацією заступника начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадима Скібіцького, зараз росіяни в змозі виготовляти близько 25 крилатих ракет “Калібр” на місяць, 35 крилатих ракет Х-101, дві надзвукові ракети “Кинджал” і п’ять балістичних ракет “Іскандер-М”. На них і будемо орієнтуватись, хоч варто розуміти — ці цифри апріорі не можуть бути точними, а є радше умовно-узагальненими.

Розглянемо ситуацію по кожному з типів ракет (важливо: усі підрахунки здійснювались автором, відштовхуючись від останніх офіційно оприлюднених даних Міністерством оборони станом на 3 січня 2023 року, даних з офіційних зведень Повітряних сил ЗСУ і прогнозів, озвучених керівництвом ГУР МО. Тому вони є приблизними).

Залишки ракет у Росії станом на 3 січня 2023 року. Фото: Міноборони України

Ракети наземного (сухопутного) базування

Станом на початок повномасштабної війни на озброєнні армії РФ 800 балістичних ракет “Іскандер-М” сухопутного базування. Станом на сьогодні, згідно з даними у звітах Повітряних сил ЗСУ, по Україні було випущено 775 ракет цього типу. Отже, на залишках має перебувати 25 ракет з довоєнних запасів плюс 100 ракет, виготовлених безпосередньо під час війни (п’ять ракет на місяць множимо на 20 місяців і отримуємо 100 ракет). Таким чином станом на сьогодні за орієнтовними підрахунками у Росії є близько 125 балістичних ракет “Іскандер-М”.

Ці ракети небезпечні тим, що мають балістичну траєкторію польоту (після пуску летять спочатку вгору, потім по параболі прямують у напрямку цілі й падають на неї зверху вниз майже вертикально), тому виявити їх можна лише на підльоті до цілі. В Україні збивати такі ракети можуть лише ЗРК Patriot.

Водночас ці ракети мають дальність польоту лише 500 кілометрів і можуть запускатись з землі, тому їхній діапазон ураження обмежений лініями кордону і фронту.

Пускова установка з ракетами “Іскандер-М”. Фото: росЗМІ

Що стосується крилатих ракет “Іскандер-К“, то їх на початок великої війни у ворога було 100. До того ж 40 ракет Росія могла довиготовити (дві ракети на місяць за 20 місяців), що сумарно налічує 140 ракет. За весь час війни було використано 94 ракети (68 ракет протягом першого року війни і 26 за неповний другий рік), отже, на залишках має залишатись близько 46 крилатих ракет “Іскандер-К”.

Дальність польоту у них така ж як і у балістичних — 500 кілометрів, водночас ці ракети (як і будь-які крилаті) протягом усього маршруту летять на висоті кількох метрів над землею (їх можна помітити неозброєним оком) і тому піддаються збиттю усіма засобами ураження — від ручних “стінгерів” до автоматичних ЗРК і навіть авіації.

Пускова установка з ракетою “Іскандер-К”. Фото: росЗМІ

Окрім “Іскандерів”, в армії РФ залишається досить велика кількість тактичних ракет, здатних завдати шкоди у прифронтовій зоні. Зокрема, модифікованих під стрільбу по наземних цілях протикорабельних ракет “Онікс” станом на сьогодні залишається близько 300 одиниць (станом на 24 лютого 2022-го було 470, і вони більше не випускаються), а зенітних ракет С-300 приблизно шість тисяч одиниць (на початок повномасштабної війни було близько восьми тисяч одиниць). Саме “Оніксами”, запущеними з окупованого Криму, Росія завдавала ударів по зернових терміналах Одещини влітку 2023 року.

Ракета “Онікс”. Фото: росЗМІ

Ракети морського базування

Крилатих ракет морського базування “Калібр” на початок війни у Росії було 500 штук. Ще півтисячі ракет мало б бути виготовлено згідно з даними української розвідки (25 ракет на місяць за 20 місяців війни). Станом на сьогодні Росія вже використала 815 ракет (650 протягом першого року і 165 за неповний другий рік війни), тож залишилось близько 185 ракет “Калібр”.

Тут варто зазначити, що останній на сьогодні пуск “Калібрів” був зафіксований 25 вересня 2023 року — 12 ракет, 11 з яких були збиті Силами ППО. Чи пов’язано це з тим, що Україна останнім часом почала видавлювати російський флот з Криму — точно невідомо, але цілком ймовірно. Адже “Калібр” — це крилаті ракети морського базування (запускати їх можна лише з кораблів і підводних човнів).

Дальність польоту цих ракет 2600 кілометрів, тобто вони можуть вражати цілі по всій території України. Водночас ці ракети є крилатими, тому піддаються збиттю усіма засобами ППО, які можуть трапитись їм на маршруті. Власне, тактика запуску крилатих ракет і полягає у виборі маршрутів в обхід відомим точкам ППО.

Ракета “Калібр”. Фото: росЗМІ

Ракети повітряного базування

Кількість ракет повітряного базування Х-101, Х-555 і Х-55 (їх заведено рахувати сумарно) станом на початок війни складала 444 одиниці плюс 700 ракет Росія мала б довиготовити вже під час війни (35 ракет в місяць за 20 місяців буде 700 ракет), що разом мало б налічувати 1144 ракети.

Однак станом на сьогодні вже було використано 1174 таких ракети (722 ракети за перший рік війни і 452 за неповний другий рік), що на 30 ракет більше за прогнозовані дані. Це може свідчити про те, що Росії вдається виготовляти понад 35 ракет на місяць.

Тут варто звернути увагу, що останній пуск цих ракет відбувся 21 вересня 2023 року, коли було випущено 43 крилатих ракети з 10 літаків стратегічної авіації Т-95МС з району західніше міста Енгельс Саратовської області Росії, 36 з яких було збито. Тому можна припустити, що наразі Росія накопичує (виготовляє) ці ракети для подальших масових пусків.

Також необхідно зауважити, що ракети Х-101, Х-555 і Х-55 хоч і мають дальність польоту до 5000 кілометрів, однак це крилаті ракети з усіма їхніми недоліками, описаними вище. Власне, відсоток збиття їх чи не найбільший з усіх російських ракет.

Ракета Х-555. Фото: росЗМІ

Однак найбільш небезпечними наразі залишаються надзвукові ракети — “Кинджал” і Х-22/Х-32.

“Кинджал” — це сучасні ракети, прийняті на озброєння РФ лише у 2017 році. Пусковими установками для них є літаки МіГ-31К і Ту-22М. Заявлена дальність ураження — 2000 кілометрів, що покриває всю територію України. Швидкість польоту — 10 махів, що вище звукового бар’єра. Донедавна вважалося, що ці ракети неможливо збивати, але американські ЗРК Patriot в руках українських зенітників довели, що це не так — наразі підтверджено збиття 14 “Кинджалів”.

Станом на початок війни у Росії було 43 таких ракети, до того ж вона могла довиготовити ще 40 ракет (по дві ракети на місяць протягом 20 місяців), що сумарно становить 83 ракети. При цьому використано було 45 ракет (12 за перший рік війни і 33 за неповний другий). Отже, на залишках мало б перебувати ще 38 надзвукових ракет “Кинджал”. Цікаво, що останній на сьогодні пуск “Кинджалів” був офіційно зафіксований 11 серпня 2023 року.

Літак МіГ-31К з ракетою “Кинджал”. Фото: росЗМІ

Що стосується ракет Х-22 і Х-32, то це радянські надзвукові ракети з дальністю ураження до 400 кілометрів. Вони дуже швидкі (жодної такої ракети за 20 місяців війни в Україні не було збито), але надто неточні — мають радіус відхилення від цілі до 300 метрів. Станом на початок повномасштабної війни на залишках у Росії налічувалось 370 таких ракет, 270 було використано і 100 ракет Х-22/Х-23 мало б залишатися. Однак ніхто не знає — скільки їх з радянських часів залишилось насправді й у якому вони стані. Останній пуск цих ракет було зафіксовано 18 серпня 2023 року.

Ракета Х-22. Фото: росЗМІ

Водночас в армії РФ залишається досить великою кількість тактичних авіаційних ракет. Зокрема, сумарно керованих авіаційних ракет Х-29/31/35/58/59 ще налічується близько 260 одиниць. Це ракети з дальністю польоту до 45 кілометрів, які запускаються з реактивних винищувачів Су-35 і можуть завдати шкоди у прифронтовій та прикордонній зонах.

Дрони-камікадзе

Крім ракет, від початку війни Росія випустила по Україні близько 2637 одиниць іранських дронів-камікадзе Shahed різних моделей (переважно Shahed-131 і Shahed-136). Що цікаво: за перший рік війни було запущено близько 718 дронів, а за неповний другий рік війни було запущено вже 1919 одиниць.

Головна проблема в тому, що ці дрони Росія може купувати в Ірану майже в необмеженій кількості, тому скільки їх у неї на залишках і скільки вона замовила — достеменно невідомо.

Також важливим є те, що до квітня 2023 року включно середньомісячна кількість запущених дронів перебувала в межах сотні, а починаючи з травня — впевнено перевалила за сотню (добовий рекорд було зафіксовано 28 травня 2023 року — 54 “шахеда”, 52 з яких було збито; а місячний рекорд наразі тримає вересень 2023 року — 503 “шахеди”, 403 з яких було збито).

Дрон-камікадзе Shahed-136. Фото: росЗМІ

Чого очікувати

Резюмуючи, потрібно зауважити, що орієнтовний сумарний залишок ракет дальнього радіуса дії усіх типів у Росії становить близько 500 одиниць з можливістю щомісячного виготовлення близько 70 ракет. Оскільки у жовтні ракети ще майже не використовувались, то можна припустити, що на залишку перебуває близько 570 ракет усіх типів.

Минулої зими середня кількість ракет, випущених під час одного масованого обстрілу, становила 80 ракет. Тобто наразі Росія має запас ракет орієнтовно на сім масованих пусків, або на два місяці. Однак це виключно арифметично. На практиці ж левова частка усіх ракет під час масованих обстрілів належала крилатим ракетам Х-101/Х-555/Х-55 і “Калібр”, які раптом стали дефіцитними.

Хай там що, цієї осені масованих ракетних обстрілів ще не було. Натомість масованими є атаки дронів-камікадзе. Речниця Оперативного командування “Південь” Наталія Гуменюк це пояснює тим, що російські загарбники економлять ракети, накопичуючи їх для зимового періоду, коли температура повітря опуститься нижче нуля. Адже тоді ефект від непрацюючої енергетичної інфраструктури буде болючішим.

ЗРК Patriot на сторожі України. Фото: Армія США

Водночас синоптики прогнозують відносно теплу зиму (не холоднішу за минулу), а в України за останній рік суттєво побільшало засобів ППО, включно з тими, що можуть збивати балістичні і надзвукові ракети. Тому можна очікувати, що гірше, аніж було минулої зими, не буде точно. А от чи буде повторення минулорічної ситуації з блекаутами — покаже час.