Наверх

Володимир Гройсман дав ексклюзивне інтерв’ю: відповів на всі ключові питання, які хвилюють українців

Лідер партії «Українська стратегія Гройсмана» Володимир Гройсман дав ексклюзивне інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна». Експрем’єр розповів, як далі буде розвиватися його партія та про вакцинацію. Крім цього, Володимир Борисович прокоментував чутки щодо дострокових парламентських виборів.

Більшість партій в Україні орієнтовані на лідера. “Українська стратегія Гройсмана” буде теж лідерською чи ви хочете її зробити більше ідеологічною? 

Я хочу, щоб це була партія, яка побудована знизу вверх. У політиці завжди все ідеологічно, але з іншого боку, політика вимагає лідерства, а лідерство – це, в першу чергу, відповідальність. Я хочу побудувати команду, яка би працювала по всій країні. Вона має бути абсолютно системною, професійною, яка має стратегічне бачення того, як саме розвиватиметься Україна. 

За великим рахунком, у нас головне  завдання – зробити так, щоб українці нормально жили. Чи можливо це? Я впевнений, що можливо. Але це дуже непростий шлях, яким можуть іти люди, що мають стратегічне бачення, відповідний  рівень професійності, які можуть дивитися не тільки сьогодні у сьогодні, але й сьогодні – у післязавтра. Тому ми в принципі центристська сила. 

Я вважаю, що в багатьох питаннях, де ми отримуємо негатив якості життя, – це провина не людей, а провина партій та їх лідерів, бо зазвичай партії, які приходять до влади, змагаються за рейтинг, і це зрозуміло: всі партії хочуть отримати переконливу перемогу. Але навіть на місцевих виборах ми не змагалися за тотальну перемогу. Ми змагалися за довіру людей, але ми не дозволили собі говорити їм неправду або якимось чином використовувати больові точки, щоб вони більше нам повірили. Бо сьогодні – вибори, завтра – перемога, післязавтра – робота  і відповідальність. А те, що я бачу сьогодні в політичній палітрі, на превеликий жаль, стосується і низки парламентських політичних сил – коли закладається розкол, коли є намагання розділити на таких та інакших, закласти якийсь конфлікт.

Будуємо партію, потім коаліцію з кимось…

Ми ж не виключаємо, що на  парламентських виборах зможемо продемонструвати хороший результат. Соціологія показує, що на сьогодні ми долаємо 5%-й бар’єр – це добре для початку. Я розумію, що багатьох це турбує. Я знаю, що деякі цього бояться, бо у нас є політичні сили, які вважають що саме вони навіки у владі і ніхто не має права їм створити конкуренцію. Ми конкуренції точно не боїмося. Я розумію, що багато хто хоче нам завадити, але одна з рис українського народу – мудрість, і вона не дасть комусь реалізувати свої таємні задуми.

Коли я сказав про мудрість, ви, напевно, згадали останні вибори. Люди в результатах останніх виборів абсолютно не винні. Вони, як люди добрі та відкриті, повірили в те, що нарешті вони дають повноту влади  тій команді, котра має зробити все, що треба зробити в країні. Вони повірили, вони дали мандат. Будь-який прем’єр-міністр просто позаздрив би тим можливостям, які могла створити монокоаліція. Але звідки виборці знали, що в “Слугу народу” набирають людей, які і гадки не мають про те, що таке державне управління, державні справи і, взагалі, що парламент – це не кнопки натискати, а працювати над серйозними, фундаментальними речами. Дуже багато абсолютно випадкових людей з’явилось у парламенті, які, напевно, досі не розуміють, де вони, де їхні речі та навіщо вони там знаходяться. І від цього страждають всі українці. Так, з одного боку, є відповідальність за голосування, а з іншого – люді мали тільки добрі наміри.

Це і “актуальної теми” тарифів стосується? 

Ціна на газ сьогодні – це така мегаафера, тому що його було придбано умовно за 3-4 гривні, а людям продають за 6,99 грн плюс доставка, тобто за 8,50 – 9 грн. 

У жовтні Нафтогаз України запропонував  усім українцям укласти контракт на рік по 4,70 грн. У мене питання: якщо вони пропонували це в жовтні, то значить, у них був газ за такою ціною. А куди він подівся за два місяці? Що в січні змінилося по відношенню до жовтня? Нічого. А чого ви в жовтні не прийняли це рішення, що ціна газу не може перевищувати, скажімо, 4,70? Ви ж пропонували це всім. Що ж ви робите?

Вони кажуть: ціни виросли на ринках. Інші ціни можуть бути, якщо ви закачуватимете газ до сховищ на наступні періоди. А на цей опалювальний сезон стосовно людей вчинили абсолютно нечесно.

Питання – а де уряд? Як це прем’єр пропустив, що люди були вимушені перекривати дороги, бо вони відчувають несправедливість? Ви ж туди призначені, щоб дбати про прийняття найефективніших рішень. Я більше задоволення отримую, коли люди більше зароблять  і  менше витрачають. А ви що, навпаки? 

Більш того, є ще одна проблема. Коли в жовтні призначили субсидії, їх  розраховували, виходячи з ціни на газ 4700 грн за 1000 куб. м, тобто люди сьогодні платять більше, а перерахунок потім їм будуть робити. До речі, ми ж монетизували субсидії, і люди були цим задоволені.

Тобто це говорить про те, що вони не знають, що роблять. Або знають і роблять.

На початку вакцинації в інших країнах,  наскільки я розумію, комерційної вакцинації немає…

Треба вирішити проблему пандемії, а потім, коли вакцинація стане плановою, без епідемії, можна буде розглядати різні механізми. Зараз пандемія, епідемія. Люди помирають – 80,100,150, 200 осіб щодня. Ми будемо вакцинувати їх ще 24 місяці? Це 730 днів? Помножте їх на сто  – 73 тисячі  – така кількість людей потенційно може померти, тому що в Україні немає вакцини. Це що таке? Більш того, 50% не покриває і не створює, як говорять фахівці, колективний імунітет. Нас із вами підштовхувають до того, як сказала одна розумна людина у сфері медицини, що в Україні буде створено природний імунітет. Що це означає? Що епідемія буде завершена природним  шляхом, тобто всі перехворіють.

А частина помре…

Так, але це катастрофа! Що це за національний план дій стосовно вакцинації?! 

От усі ці речі і не дають мені можливості сказати, що уряд грамотно, професійно, системно бореться з цією величезною кризою. Тому нас буде штормити й економічно, і локдаунами можливими в майбутньому, і якимись обмеженнями. Більше того, люди вже і не звертаються за тестами, бо розуміють, що кожен тест для них перетворюється на муки – йти, стояти, чекати. 

Але, все ж таки, ваш уряд почав медичну реформу, тепер ми побачили реальний стан медицини. Що б ви зробили інакше в цій сфері та чого не робили би взагалі?

По-перше, людей налякали і багато про неї говорять, але прийнятий закон досі не змінено. Чому? Тому що він нормальний. Питання не в законі, питання в тому, як реалізувати цю реформу. І саме тут – велика загроза. Я розумію, є багато протистоянь між різними державними органами влади, які мають якісь свої варіанти щодо цього питання.  

Що нам вдалося зробити? Ми реформували первинну ланку медицини і за це готові відповідати. Ми ж до лікарень навіть не дійшли. Все те, що розповідають, що хтось развалив лікарні, – це нісенітниця. У нас був абсолютно чіткий план, як модернізувати лікарні, як інвестувати в нове обладнання, як збільшити зарплату лікарям через пакети послуг. Нам потрібно було півтора роки – і ми би зробили ще один крок до нормальної медицини. 

Ми зробили програму “Доступні ліки”, побудували сорок два центри кардіоцентри та спільно з місцевими владами забезпечили можливість вирішувати проблеми хвороб серця. І в нас динаміка була дуже гарною: зменшення інвалідності, смертності. Ми побудували ряд інфраструктурних проектів: практично завершили (на 95 %) будівництво “Охматдиту” – нещодавно його президент відкривав, ввели ряд лікарень, відкрили перинатальні центри в різних регіонах. І треба було йти далі. Ось це “далі” і не відбулось. І тому те, що ми маємо сьогодні, – це, знову ж таки, відсутність правильних системних кроків щодо приведення усієї інфраструктури до порядку. 

Дострокові парламентські вибори – вони реальні? Чи є необхідними? Я розумію, що вам може бути це вигідно, тому що у партії з’явиться шанс.

Насамперед, мені вигідно те, що вигідно Україні.

Я знаю про те, що в Україні є політики, які зважають лише на те, що їм вигідно. Вони як… з лінійкою зріст міряють, як у них там, на скільки людей вони більше заводять у парламент: на 5, на 3, на 7… і все, і вони готові піти і сказати, що все, армагедон, придумати щось, якусь паніку посіяти, ще щось зробити. Я цього не розумію. Це якась така “вампіряча” політика.

Є і ті, маю на увазі деякі непарламентські партії, які  тишком-нишком намагаються якось роздмухувати ситуацію. Мені не до душі це, чесно. І те, що роблять розбрат у суспільстві – це так погано, це дуже негативні несе наслідки. Вони займаються тим, чого немає на порядку денному країни.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin