Наверх

“Україні немає звідки падати” – власник великого вінницького бізнесу про наслідки пандемії

Чи відчув наслідки пандемії коронавірусу великий бізнес в Україні? Чи буде глобальна економічна криза? Наскільки сильно постраждає українська економіка?

Журналісти Радіо Свобода поспілкувались з президентом холдингу UBC Group (завод ГРІН КУЛ Вінницький кластер холодильного обладнання) Ігорем Гуменним про ситуацію у його компаніях в Україні й Америці. Та дізнались думку бізнесмена щодо заходів, які могли би пришвидшити відновлення економіки України.

– Ваша компанія має заводи у Харкові та Вінниці. Чи довелось зупиняти виробництво або відправляти частину співробітників у відпустки за власний рахунок?

– Ми працюємо в Business to business, наші клієнти – великі транснаціональні компанії, такі, як Coca-Cola, Pepsi, Anheuser-Busch, Heineken, Carlsberg.

Ми виробляємо устаткування для барів і ресторанів – це все, що в барі охолоджує пиво та інші напої – контролюємо десь 23 відсотки світового ринку охолодження пива. Для рітейлу ми виробляємо скляні холодильні шафи, також виробляємо холодильники для морозива.

Все у нас йде за планом, проблеми лише з виробництвом для барів і ресторанів.

– Чимало людей думають, що від банкрутства великих компаній нічого не зміниться, мовляв, скасують карантин і все запрацює, як раніше. Чи буде після пандемії глобальна економічна криза?

– Насправді криза вже почалася – люди просто ще не відчувають цього. Зараз з кризою така ж сама ситуація, як в січні місяці з коронавірусом – коли ми дивилися репортажі з Китаю і десь там далеко був коронавірус.
А насправді криза вже йде і вона жорстока. Треба сказати – я займаюсь бізнесом з 1990 року, пережив багато криз. Кожна з тих криз мала якусь логіку, а у теперішній кризі логіки немає. Поки не буде вирішена проблема коронавірусу, ми не можемо зрозуміти, коли ж закінчаться ці обмеження.

Ресторани і бари у нас стоять. В Україні це наполовину тіньовий бізнес, в якому працювало близько мільйона громадян. Ці всі люди залишились без роботи – жодна доставка не може врятувати ресторани. А з ресторанами пов’язані інші індустрії. І це ж тільки верхівка айсберга, це тільки те, на що вплинув карантин.

– Ваш холдинг має філії в Канаді, Сполучених Штатах, Латинській Америці. Яка економічна ситуація зараз там?

– У Сполучених Штатах Америки зараз офіційно вже 30 мільйонів безробітних – це велика кількість. І така ситуація у багатьох країнах світу. Якщо подивитись на галузі, які найбільше постраждали – крім ресторанів, які одразу видно – це авіація.

Вся авіація зараз тотально зупинена і її збитки вже сягнули 340 мільярдів доларів. Це будуть конкретні банкрутства.

– Як взагалі банкрутства авіакомпаній можуть вплинути на глобальну економіку?

– Дійсно, в банкрутстві немає нічого страшного. Банкрутства – це значить, що зміняться власники бізнесу. Але, зараз люди побачать наступний етап банкрутств. Авіація стоїть, відповідно, стоять всі авіабудівники.

Boeing, Airbus робили близько ста літаків на місяць, зараз вони роблять три або п’ять. А продавались ці літаки завдяки позикам і кредитам лізингових компаній та банків. А що, наприклад, British Airways може кредиторам заплатити, коли в них немає коштів, щоб утримувати персонал. Тому, ймовірно, авіакомпанії не віддаватимуть гроші банкам.

Це все зараз відбувається в Європі. Всі українські дочки іноземних банків почнуть забирати капітал з України, Росії – будуть забирати до себе, бо зараз проблеми у них там – в Європі та Америці.

Ще зараз простоює вся автомобільна індустрія. Її хочуть запускати у травні, але, питання: хто буде купувати автомобілі, коли такий високий рівень безробіття у США і Європі? Основна маса покупок автомобілів у цивілізованому світі здійснюється у кредит. Я сумніваюсь, що банки будуть кредитувати безробітних.

Найгірше буде, коли почнуть валитися банки. Але, думаю, що такого варіанту розвитку подій не буде, бо Європейський центробанк і Федеральна резервна система США дадуть банкам гроші. Однак, тоді може бути велика інфляція.

– До речі, на ваших філіях у Сполучених Штатах довелось скорочувати робітників? І як їм допомагає держава?

– В Америці ми скоротили людей, які займались роботою з барами і ресторанами. Коли ми їх скоротили, вони отримали від держави 80 процентів своєї зарплати, потім їм ще штат Міссурі 300 доларів нарахував, потім по 600 доларів на кожну дитину їм виплатив федеральний уряд, потім за новим пакетом підтримки їм щотижня платила держава по 500 доларів.

В результаті вони отримували грошей у півтора рази більше, ніж коли працювали. У всякому разі, в квітні наші співробітники були дуже happy – пили пиво і сиділи вдома.

– Якщо повернутися до України – як тут може розгортатися економічна криза?

– Завдяки тому, що Україна є дуже бідною країною – немає такої висоти, з якої ми впадем. Просто можна подивитись на економіку України за минулий рік і все стане зрозуміло.

40 відсотків – це доходи від аграрного експорту, який і зараз зростає. Друга основа економіки – українці, які є якісними працівниками, які надсилають гроші з-за кордону. Минулого року це було десь від 14 до 16 мільярдів доларів. Третє стаття доходу – це одночасно і проблема, і щастя – примітивний металургійний експорт слябів, підкатів – але якраз ціна на цю напівсировину не впала, ба навіть зростає. Ну, і четверте – наші аутсорсингові айтішники.

Це чотири компоненти, які втримають нашу економіку на плаву. Наш бюджет маленький – ці гроші і є бюджетом України. Плюс – як це не дивно звучить – добре, що закрили кордони. Українці щороку вивозили чимало коштів на іноземні курорти.

Ця криза нас просто призупинить – ми мали вирости на 3 відсотки ВВП, однак впадемо на 10. Та це для нас не буде такою катастрофою, як 10-відсоткове падіння економіки для Німеччини – для них це буде катастрофою. А ми пережили 2014 року шалене падіння гривні з 8 до 28 за долар. Що може бути страшнішим?

– Що, на вашу думку, має зробити влада, щоб держава подолала кризу?

– У нас немає грошей, як в Америці, щоб роздавати їх кожному. Тому, Україні треба зконцентруватися на двох речах: влада має допомогти всім, хто не може за себе потурбуватися – пенсіонерам, інвалідам. Друге – треба допомогти бізнесу.

Необхідно пролонгувати діючі кредити. Можна перенести погашення тіла кредитів на наступний рік, однак залишити обслуговування кредитів – виплату відсотків. Друге питання, яке необхідно вирішити, щоб економіка відновлювалась і створювались нові робочі місця – забезпечити доступ до інфраструктури.

Доступ до енергетичної інфраструктури наразі є найбільшою проблемою для бізнесу. Всю енергетику приватизували олігархи – всі відомі прізвища, разом із Порошенком, Григоришиним, Коломойським, Ахметовим – всі їх знають. Вони прописали такий закон, що аби підключитися до електрики, ви маєте сплатити за ліміти.

Наприклад, наша інжинірингова компанія зараз займається перенесенням п’яти заводів з Європи до Вінниці. І от європейцям виставили рахунок на три мільйони євро за підключення до електричної мережі. Ми день витратили на пояснення, що це означає.

Вони кажуть – це за що? Ми заплатимо за електрику і вона потім буде для нас безкоштовно? Ми кажемо – ні, це за підключення. Європейці цього не розуміли. Питання вирішували на рівні президента Зеленського і прем’єр-міністра Гончарука. Це не нормально.

Цю реформу зараз можна провести дуже швидко, треба брати приклад із Литви, Латвії, Німеччини – я не мрію про Сингапур чи Південну Корею – хоча б треба брати приклад із наших сусідів.

Третє питання, яке допоможе відновити економіку – це доступ до капіталу. Україна має декілька державних банків, кошти з них частіше за все навіть не потрібно інвестувати, треба просто надавати державні гарантії. І тоді бізнес зможе під гарантії держави отримувати, наприклад, сучасні верстати. Таке проєктне фінансування є у всіх наших сусідів, його немає лише в Україні.

Отже, три моменти: пролонгація діючих кредитів – щоб не розпочинати «кредитну війну» в Україні, доступ до енергетичної інфраструктури, третє – доступ до капіталу. І ми побачимо «українське економічне диво».

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin