Наверх

Восени будемо мати і COVID, і грип

Олександр Шиш про тести на COVID, де створять міську ПЛР-лабораторію і чому програма «СтопГрип» допомогла зробити першу хвилю захворюваності у Вінниці контрольованою

Із 5 червня у Вінниці – ще один етап послаблення карантину. Утім, те, що карантин в обласному центрі взагалі можна послаблювати, жителі міста мають завдячувати не собі, а ситуації по області і обласному лабораторному центру. У МОЗ є три основні вимоги для запровадження і дії адаптивного карантину. І два з трьох показників у Вінниці не дуже добрі. Так, щоденна кількість нових хворих у місті має бути не більше +6. А останніми днями маємо +12, +18, +16. Кількість заповнених ліжок має бути менше 50%. Ми ж саме у Вінниці маємо більше 50%. Тож вінничанам є і над чим подумати, і більш виважено ставитися до небезпеки зараження. Про це каже директор департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради Олександр Шиш. Для скептиків він наводить такі цифри: за останню епідемію грипу, а вона в триває із жовтня по травень, в Україні померли 71 людина, за час епідемії коронавірусу – уже понад 740.

От вам і порівняння: коронавірус в Україні уже приніс у 10 разів більше летальних наслідків, ніж грип, – каже Олександр Шиш.

– Де вінничани підхоплюють COVID?

– Якщо на початку карантину у нас переважав зовнішній шлях інфікування, тобто завезення, то на сьогодні у нас переважає внутрішнє інфікування т.з. побутовий механізм інфікування. Люди інфікують інших при особистому контакті. Це спілкування непрофесійне: в побуті, у транспорті, у громадських місцях. Найбільш небезпечним є контактний механізм передачі вірусу. Тож необхідне дотримання соціальної дистанції, миття рук, обробка предметів та речей, якими найчастіше користуються (мобільний телефон, гаманець, ключі тощо). Носіння маски це додатковий засіб захисту. Але, на жаль, ми бачимо повсюдну картину – масові збирання людей, юрби. І через 10-14 днів після того, як люди збираються у громадських місцях, ми спостерігаємо піки виявлення захворювання.

– Ви тест на COVID робили?

– Тричі. Після того, як я був в осередках ймовірного інфікування. Це була участь в організації приїзду перших евакуйованих з-за кордону. Я також був у лікарнях, коли ми проводили перші госпіталізації…

– Як сам тест відбувається?

– Працівник лабораторії або інший медичний працівник у захисному костюмі відбирає медичним шпателем матеріал з носоглотки і ротоглотки. Якщо порівнювати із вживанням морозива, то це неприємно. Але справа у тому, що все має своє значення і свою вартість. Щоб людина переживала і намагалася зберегти отриманий результат, то цей процес має бути або дуже дорогим, або дуже болючим.

– Це що: дороге чи болюче?

– Якщо б за це платити, вартість обстеження коштує від 1,5 до 2 тисяч гривень, залежно від лабораторії. Але якщо взяти в середньому по вартості лікування, то це – до 40 тисяч гривень. Тому дороге чи болюче? Болюче для тих 8 вінничан, які померли, для їхніх родичів. Для інших – це кошти міської ради, які завдяки ініціативі міського голови і рішенню депутатів виділяються на міську клінічну лікарню №1 і щомісячно 1,5-1,6 млн грн іде на те, щоб адекватно лікувати пацієнтів.

– За інформацією НСЗУ у «ковідний» пакет закладено 12 тис. грн. Ви кажете – до 40 тисяч.

– Я б не хотів коментувати НСЗУ. Пакети мали вийти в квітні, а підписували їх до кінця травня. Деякі заклади взагалі не змогли підписати пакети з НСЗУ, тому що їх не внесли у відповідну постанову уряду. Дай Боже, щоб ці пакети покривали ті обіцяні надбавки в розмірі до 300%, на які немає сьогодні чіткого порядку нарахування і немає відповідного вчасного фінансування. Тому сьогодні більше запитань ніж позитивних відповідей.

– То хто покриває цю різницю у коштах?

– Це витрати Вінницької міської громади. Це той протикризовий пакет, який ухвалили на позачерговій сесії міськради, де за ініціативи міського голови ми виділи кошти на засоби індивідуального захисту, на придбання обладнання, деззасобів, медикаментів, на муніципальну надбавку медикам, на перевезення і багато чого іншого – щоб забезпечити спроможність медичної галузі міста надавати адекватну допомогу. Так, у нас є певні невідповідності, які пов’язані з тим, що певні препарати, які використовуються для лікування Ковіду не включені у Національний перелік, а відтак заклади не мають можливості купити його за бюджетні кошти. Тому тут велику допомогу нам надає ініціатива «СтопВірус», яка закуповує ті препарати, що є, на нашу думку, ефективними в лікуванні Ковіду, а також допомагають волонтери. Зауважу, що протокол лікування коронавірусної інфекції за цих 3 місяці змінювався 4 рази. На сьогодні немає специфічного лікування, немає вакцини.

– В антикризовій програмі «Вінничани важливі» передбачено створення своєї міської ПЛР-лабораторії. Де вона буде?

– У міському лікувально-діагностичному центрі на Київській,68. Четвертий поверх. Уже відбулася нарада під керівництвом Вінницького міського голови, який особисто контролює це питання. Визначилися з графіками. Зараз вишукуються найбільш ефективне обладнання – ПЛР-апарат, який забезпечить якісну діагностику при дослідженнях. І це планується зробити до осені, крайній термін – до жовтня.

– Також в програмі передбачено створити резерв ліжок і резерв медичних кадрів. Як це відбуватиметься?

-Якщо ми говоримо про лікування пацієнтів у стаціонарі, то уже під час першої хвилі ми застосовували механізм найму додаткових працівників за контрактом. Тобто перша міська лікарня за тимчасовими контрактами наймала лікарів-реаніматологів із лікарні швидкої медичної допомоги і кардіоцентру. За потреби ми підсилювали ті проблемні місця, де нам не вистачало кадрів. Тож буде такий самий перелік лікарів: хто готовий і хто відповідає вимогам.

Щодо ліжок, під час першої хвилі ми також збільшували їхню кількість Загалом в у лікарні №1, яка є базовою для Вінниці, 310 ліжок. Відповідно до поширеності вірусу ми готові розгорнути в місті під Ковід 725 ліжок. Залишаємо тільки лікарню швидкої медичної допомоги і Центр матері і дитини. Ці заклади у нас за планом розгортання ліжок залишаються на найбільш крайній випадок.
Нагадаю, що ще під час першої хвилі на базі реанімації міської лікарні №1 на 9 робочих місць, нам довелося розгорнути додатково 7 робочих місць – т.з. інфекційну реанімацію. Застосували операційні зали: у великій операційній розмістили 4 робочих місця, у малій – 3.

– Це були додаткові ліжка?

– Різниця між робочим місцем і ліжком у тому, що робоче місце – це апарат ШВЛ, це монітор спостереження, це шприцеві насоси, інфузомати, пульсоксиметр, відсмоктувач …і функціональне ліжко. А ліжко – це ліжко. Вартість робочого місця – це декілька мільйонів (залежно від якості/ціни/виробника обладнання). А вартість ліжка, навіть самого класного, – це 180 тисяч. Тож реанімація у нас була на 9 робочих місць і ще 7 ми розгорнули в операційних.
Зараз постає ще одне питання. Було обмежено планове лікування, була тільки ургентна допомога. Ситуація з Ковідом буде продовжуватися. Але люди потребують і інших видів допомоги. Наприклад, кардіоцентр проводить свої операції на відкритому серці в операційних першої лікарні. Зараз ці операційні зайнятті. Тож потрібно буде вирішувати в принципі питання з наданням медичної допомоги, з оперативними втручанням. Тому зараз ми поряд з підготовкою до другої хвилі ковіду, думаємо над тим, як жити далі. І створюємо подібні робочі місця в інфекційному відділенні міської лікарні №1. Для того закупили ШВЛи, монітори спостереження, пульсоксиметри, хочемо обладнати два боксовані ПІТи і створити у них систему негативного тиску.

– Скільки у Вінниці ШВЛів?

– На початок року було 54 робочих ШВЛи. На сесії міськради виділили гроші, і уже замовили ще 20. Надійшло 7. Плюс 2 апарати високопотокової вентиляції і 1 ШВЛ нам подарувала компанія KNESS. Зараз у закупці перебуває 1 апарат експертного класу. А в перспективі придбання ще 4 апаратів. Тут відбулися певні зміни, тому що на початку епідемії говорили про те, що потрібні ШВЛ, і це була загальносвітова політика. Коли ж ми почали працювали з Ковідом, то зрозуміли, що на першому плані медикаменти і загалом кисень. Зрозуміли, що тут не стільки мова про ШВЛ в плані інвазивної кисневої терапії (це кисень у легені постачається через апарат у трахею – Авт.), а важлива неінвазивна киснева терапія – високопотокова вентиляція, СІПАП-терапія, просто зволожена киснева суміш через назальні канюлі (трубочки в ніс – Авт.).

-Інфекціоністи говорять про те, що пацієнта в принципі не має цікавити, в яку лікарню його везуть – районну чи обласну. Людину має цікавити одне: чи є в цій лікарні кисень. Чи має Вінниця цей кисневий резерв?

– У міській лікарні №1 кисень проведений у більшість відділень. На початку року ми реконструювали подачу кисню в інфекційне відділення, де він до того часу міг бути у балоні чи від концентратора. Ще у січні міська рада терміново до позачергової сесії виділила кошти на міську лікарню №1, в тому числі і для модернізації кисневої магістралі. І ми провели кисневу магістраль в усі бокси першого корпусу.
Викликом для нас був 2015 рік, коли від грипу у місті померли 24 вінничанина. Утім Вінницьку команду відрізняє системний підхід для вирішення проблемних питань. Тож та ситуація з грипом стала поштовхом, аби розробити програму протидії негативним наслідкам грипу. Результат – програма «СтопГрип». А до чого «СтопГрип» до Ковіду? І перше, і друге, – респіраторна інфекція. І на початку епідемії Ковіду у нас була епідемія грипу. Саме завдяки тому, що у нас працює програма «СтопГрип» заклади були готові прийняти пацієнтів з респіраторною інфекцією. Антибіотики, які використовуються при лікуванні пневмонії – однакові, і у закладі був запас медикаментів. У лікарні ми зробили, відповідно до доручення міського голови, реанімацію, найсучаснішу серед обласних центрів, де зараз лікуються пацієнти з Ковідом. Ще у 17-18 році зробили ремонт інфекційного відділення, де зараз лікуються і пацієнти з грипом, і пацієнти з Ковідом.

– Восени обіцяють другу хвилю коронавірусу. Що прогнозуєте?

– Під час першої хвилі у нас до грипу долучився Ковід. А восени до Ковіду долучиться грип, який буде у будь-якому випадку. Вірусні інфекції дуже гарно доповнюють одна одну, знижуючи імунітет і призводячи до важкого перебігу. Я сподіваюся, що ситуація буде контрольована. Однією зі складових антикризової програми «Вінничани важливі» є збільшення ресурсу програми «СтопГрип». Якщо від Ковіду поки немає специфічної профілактики, то від грипу – вакцини є. Тому важлива ініціатива міського голови збільшити фінансування і тому числі на відшкодування вартості вакцини. Восени буде і коронавірус, і грип, і парагрип, інші захворювання. І від грипу можна врятуватися.

– Коли можна почати робити щеплення від грипу?

– Фактично вакцинація може початися з кінця жовтня, коли вакцина надійде в продаж.

– Яка ще буде підготовка до другої хвилі Ковіду?

– У нас є напрацьований маршрут пацієнтів. Ми відпрацювали взаємодію, і Вінниччина справді працює як єдиний медичний простір. Той механізм, який вибудовувався в ургентному порядку, уже працює. Поряд з цим частина людей уже перехворіла. Зараз ми будемо вивчати стійкість цього імунітету. Важливо знати, скільки разів можна перехворіти Ковідом. Адже це буде вимагати різного ступеню жорсткості протиепідемічного стану. Ми бачимо, що цей вірус теж змінюється. Та клінічна картина, яка була в Ухані в кінці 2019 року, ті прогнози та сподівання, які робила ВООЗ, дещо змінилися, коли вірус прийшов у Європу. Тому необхідно буде враховувати багато нюансів, щоб бути готовим.

Коментарі у Facebook
Поділиться новиною
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin